Механізми побудови радянських ідентичностей. Сутність лаканівської ідеї щодо "плаваючих визначень" і трьохрівневої структури самовираження. Концепція комплексної подвійної, рухомої символічної функції. Причини відмови від "вертикальної" хронології.
Аннотация к работе
Інститут історії України НАН УкраїниМетою роботи є спроба унаочнення теоретичних підходів, хронологічної котекстуалізації проблеми радянського, репрезентація історіографічної дискусії щодо радянської ідентичності, постановка проблеми щодо різниці набуття / відторгнення радянської ідентичності українцями порівняно із узагальненими “радянськими людьми”, репрезентованими у наукових розвідках істориків. The abandonment of the “classical” / “vertical” chronology makes it clear that the Soviet one in Ukraine becomes own / others / different in other ways, in comparison with the Russian Federation, Belarus, Kazakhstan, the Baltic countries, the terms and methods. При цьому характер інтеріоризації радянського як свого / чужого / іншого має певні кореляції з віком, регіоном, віросповіданням, але ці кореляції не є абсолютними, адже радянське як своє може транслюватися людьми, які не мали персонального власного досвіду. Метою роботи є спроба унаочнення теоретичних підходів, хронологічної котекстуалізації проблеми радянського, репрезентація історіографічної дискусії щодо радянської ідентичності, постановка проблеми щодо різниці набуття / відторгнення радянської ідентичності українцями порівняно із узагальненими “радянськими людьми”, репрезентованими у наукових розвідках істориків. Метафора “самозванців”, якими позначені радянські люди у партійному і персональному, проявленому у доносах, кримінальних справах та суспільних обговореннях, дискурсі 1930-х рр. якнайкраще фіксує погляд Фіцпатрік на ігрову компоненту, а з тим і на той факт, що радянське повсякчас було радше Іншим, ніж своїм, і що саме більшовицька партія була джерелом контролю “правильної біографії правильної людини”.