Оцінка рівнів опромінення населення природними джерелами. Специфіка сучасних вимог до радіаційно-гігієнічних регламентів. Гігієнічні вимоги до кількісних критеріїв радіаційно-гігієнічних регламентів. Контрзаходи по зменшенню впливу природного походження.
Аннотация к работе
Державна установа "Інститут гігієни та медичної екології ім. Марзєєва АМН України" Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Радіаційно-гігієнічна оцінка доз опромінення населення України від техногенно-підсилених джерел природного походження Робота виконана в ДУ "Інститут гігієни та медичної екології ім.Насамперед, це стосується керованих джерел природного походження, вплив яких в останні роки значно збільшився в результаті діяльності людини, проте обмеження опромінення цими джерелами до останнього часу застосовувалося лише для умов виробничої діяльності, чи окремих джерел опромінення на рівні відомчих регламентів (ICRP Publ. За попередніми оцінками, внесок техногенно-підсилених джерел природного походження (ТПДПП) в середньорічну сумарну дозу опромінення населення України складає більше 70 % (Лось І.П., 1993). Необхідно також враховувати, що виправданість застосування дій щодо протирадіаційного захисту населення прямо залежить від ступеня керованості джерела та соціально-економічних умов країни. Провести вимірювання техногенно-підсилених джерел природного походження та створити відповідні бази данних. Провести оцінку та аналіз ефективних доз опромінення населення України від техногенно-підсилених джерел природного походження.Друга частина розділу присвячена визначенню ефективних доз опромінення та містить: аналіз методів розрахунку річних ефективних доз опромінення від радону в повітрі приміщень; методику визначення річних ефективних доз зовнішнього опромінення, обумовлених природними радіонуклідами у будівельних матеріалах; методику визначення внутрішньої дози опромінення від природних радіонуклідів у питній воді; методику розрахунку річних ефективних доз опромінення, обумовлених надходженням природних радіонуклідів в організм людини з продуктами харчування; методику розрахунку ефективних доз опромінення від космічного випромінювання; методику визначення сумарної річної дози опромінення населення за рахунок техногенно-підсилених джерел природного походження. Для оцінки ефективних доз опромінення, які обумовлені радіоактивністю будівельних матеріалів, було проаналізовано результати вимірювань вмісту природних радіонуклідів у пробах мінеральної будівельної сировини з 22 карєрів щебеню, 8 карєрів піску та 3 карєрів глини. Необхідно також зазначити, що в окремих випадках, а саме: для мешканців старих панельних будинків, які були побудовані в 60-70 роки (до введення обмежень вмісту природних радіонуклідів у будівельних матеріалах та сировині), індивідуальні ЕД опромінення можуть бути значно вищі. Проведено оцінки ефективних доз опромінення населення, обумовлених споживанням питної води з артезіанських свердловин, які оцінюються для радію-226 в 0,03 МЗВ·рік-1, урану - 0,02 МЗВ·рік-1, радону-222 - 0,07 МЗВ·рік-1. Аналіз результатів досліджень встановив, що середньозважені ефективні дози опромінення варіюють від 1 МЗВ·рік-1 до 4,3 МЗВ·рік-1.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування створення в Україні нового наукового напрямку - системи протирадіаційного захисту населення від впливу техногенно-підсилених джерел природного походження, а також обґрунтовано практичне розвязання наукових завдань, повязанних з профілактикою онкозахворюваності населення на рак легенів. На основі комплексних гігієнічних досліджень виявлено закономірності формування рівнів та доз опромінення населення країни, оцінено відповідні радіаційні ризики для населення окремих регіонів, доведено виправданість втручання щодо обмеження опромінення цими джерелами, науково обґрунтовані кількісні значення радіаційно-гігієнічних регламентів та вимоги до процедур оптимізації контрзаходів по зменшенню впливу цього фактора на здоровя населення. Визначено, що середньозважена за структурою житлового фонду ефективна доза опромінення населення від природних радіонуклідів у будівельних матеріалах становить 0,23 МЗВ?рік-1, а максимальні значення доз опромінення досягають 1 МЗВ?рік-1. Визначено, що середньозважені ефективні дози опромінення населення України, обумовлені споживанням питної води з артезіанських свердловин, для радію-226 становлять 0,03 МЗВ?рік-1, урану - 0,02 МЗВ?рік-1, радону-222 - 0,07 МЗВ?рік-1. Оцінено середньозважену сумарну ефективну дозу опромінення населення України від усіх існуючих джерел опромінення, величина якої становить 5,9 МЗВ?рік-1, внесок техногенно-підсилених джерел природного походження становить 67 %.