Аналіз типів рослинних угруповань, що мають найбільш інтенсивний рівень залучення радіонуклідів до ланцюгів біогенної міграції. Внесок продуктів харчування місцевого виробництва у формування доз опромінення потенційного населення за рахунок 90Sr і 137Cs.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукОфіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Войціцький Володимир Михайлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри біохімії доктор біологічних наук, Кутлахмедов Юрій Олексійович, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, завідувач лабораторії радіоекології відділу біофізики та радіобіології Захист відбудеться “29” серпня 2006 р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Ландшафтний підхід, який було реалізовано в дослідженнях, дозволив ідентифікувати основні типи травянистих угруповань, які сформувались на луках та перелогах протягом пізньої фази аварії, та визначити зведені значення КП 90Sr та 137Cs з ґрунту в рослинність в межах кожного типу угруповання. Результати, які відображають поточний фітоценотичний та радіоекологічний стан екосистем, було застосовано для розрахунків дозових навантажень на потенційне населення в разі реабілітації території ЗВ.Динаміка змін структури фітоценозів лук та перелогів Чорнобильської зони відчуження (ЗВ) у віддалений період аварії призводить до уповільнення темпів зниження переходу радіонуклідів у рослинність. За таких умов найвагомішими факторами, що визначають інтенсивність та динаміку переходу радіонуклідів у рослини, а також їх розподіл у грунтово-рослинному покриві, є зміни видової структури і продуктивності травянистих угруповань лук та перелогів ЗВ. Метою роботи було проведення оцінки радіаційної вагомості травянистих фітоценозів лук та перелогів ЗВ на етапі пізньої фази аварії з урахуванням ландшафтних особливостей території. Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання: встановити ботанічну структуру фітоценозів лук і перелогів ЗВ та визначити загальну продуктивність надземної фітомаси, встановити вагові характеристики елементів структури фітоценозів; встановити параметри міграції 90Sr та 137Cs в ґрунтах ЗВ та оцінити запаси біогенно-фіксованих 90Sr та 137Cs у надземній фітомасі лук та перелогів ЗВ у залежності від ландшафтно-екологічних умов;На основі геоботанічного аналізу структури фітоценозів лук та перелогів чорнобильської зони відчуження оцінено їх радіаційну вагомість у віддалений період аварії. вивчено закономірності формування та оцінені кількісні параметри радіоекологічної ситуації в названих ценозах з урахуванням ландшафтних особливостей території, на основі чого виконано оцінки можливих дозових навантажень на потенціальне населення в разі реабілітації території. Вирішальним фактором від якого залежить продуктивність травянистих угруповань лук та перелогів ЗВ є ландшафтне розташування. Найбільшою продуктивністю надземної фітомасси характеризуються заплавні луки (до 4 т?га-1), найменшою - луки з сухотравно-дрібнозлаковою рослинністю (~ 0,6 т?га-1). Інтенсивність міграції 137Cs в ґрунтах гідроморфного ряду вища, ніж в ґрунтах автоморфного ряду, ефективні періоди напівочищення кореневмісного шару ґрунтів від 137Cs у віддалений період радіаційної аварії варіює в межах 8,2 - 17 років, екологічні періоди напівочищення - 11-39 років. Зведені значення КП 90Sr в біомасу травостанів варіюють від 5,8 Бк?кг-1/КБК?м-2 для заплавних різнотравно-злакових луків до 31,0 Бк?кг-1/КБК?м-2 для перелогів в умовах природного зволоження.