Радіаційна медицина - Методичка

бесплатно 0
4.5 37
Методика проведення та значення променевої діагностики опорно-рухової системи. Види променевого дослідження скелету, суглобів та органів дихання, показання до їх використання. Вимоги до теоретичної та практичної підготовки студентів за даною темою.


Аннотация к работе
Медична радіологія - галузь медицини, яка розробляє теорію та практику застосування випромінювань в медицині з діагностичною та лікувальною метою. Однією з основних наукових дисциплін, які включає в себе медична радіологія є променева діагностика, предметом якої є діагностика за зображеннями (синоніми: медична візуалізація, діагностична радіологія, інтраскопія). Методичні вказівки для самостійної підготовки студентів до практичних занять, а також тем, які винесені для засвоєння позааудиторією є істотною допомогою в засвоєнні курсу променевої діагностики і містять необхідну інформацію, яка буде сприяти засвоєнню теоретичних, а також практичних знань. Для успішного складання підсумкового контролю засвоєння модуля наведена структура залікового кредиту з модуля, перелік питань для кінцевого контролю знань з променевої діагностики, практичних навичок, знань, умінь, якими повинен оволодіти студент у процессі вивчення променевої діагностики. Знання можливостей, показів та протипоказів до застосування різних методів променевої діагностики захворювань опорно-рухової системи, визначення переваг та обмежень використання як первинних так і додаткових методів візуалізації, вміння визначити послідовність призначення та знати доцільність використання різних методів візуалізації обовязково потрібно кожному лікарю.Рентгенографія відображає співвідношення між кістками, їх форму, контур (поверхню) та структуру, а також макроморфологію патологічних процесів у них. За деякими даними, цей метод визначає більше 80% уражень кістки і майже у 70% правильно інтерпретує визначені зміни. Збільшує можливості рентгенографії використання її в додаткових та атипових проекціях та використання спеціальних методик: томографія, фістулографія, пневмоартрографія, ангіографія, денситометрія. Погано визначає тканинну структуру (неможливо визначити кістковий мозок, пухлинну, грануляційну чи фіброзну тканину). Перевагою сцинтіграфії є визначення патологічних змін у кістках в доклінічних стадіях або при ранніх клінічних проявах, візуалізація всього скелета (із збільшенням кількості обстежень при рентгенографії - збільшується променеве навантаження).Компютерна томографія краще ніж рентгенографія визначає збільшення та зменшення кісткової тканини і дозволяє проводити дослідження в аксілярній проекції, що дає можливість отримати більше інформації в анатомічних ділянках зі складною будовою та несприятливими умовами щодо рентгенологічного зображення (хребет, куприк, кістки миски та ін.). Загалом на використання КТ при дослідженні кістяка припадає не більше 2% досліджень. Магнітпо-резонансна томографія має переваги над рентгенографією та КТ у відображенні кістковомозкових тканин (але погано оцінює кортикальний шар). МРТ використовують для визначення ураження кісткового мозку у хворих з мієло - та лімопроліферативними захворюваннями, асептичним некрозом кістки, остеомієлітом, кістковомозковим набряком, метастазами раку.Знання можливостей, показань та протипоказань до застосування різних методів променевої діагностики захворювань опорно-рухової системи, визначення переваг та обмежень використання як первинних так і додаткових методів візуалізації, вміння визначити послідовність призначення та знати доцільність використання різних методів візуалізації - обовязково потрібно кожному лікарю. Своєчасна діагностика різних патологічних станів опорно-рухової системи, проведення диференційної діагностики між ними допоможе правильно вибрати тактику щодо подальшого лікування хворих. 2.2 Навчальна мета: Навчити студентів оформляти направлення хворого на рентгенологічне дослідження скелета, виявляти на рентгенограмах симптоми захворювань кісток і суглобів у дорослих та дітей. Навчити студентів виявляти ознаки вивихів, переломів кісток та їх заживлення, ознаки запальних захворювань кісток і суглобів, ознаки запальних захворювань та дегенеративно-дистрофічних уражень суглобів, розпізнавати на рентгенограмах симптоми доброякісних та злоякісних пухлин кісток і давати їм клінічну оцінку. 2.2.1 Студент повинен знати: променеві ознаки захворювань опорно-рухової системи;зміна суглобових кінців кісток. Зміна мяких тканин біля кісток. Ознаки змін кісток та кісткових елементів, суглобів найкраще визначаються за допомогою рентгенівських методів дослідження: рентгенографії, площинної та компютерної томографії. Ознаки патологічних змін мякотканинних елементів скелета - - суглобових хрящів, звязок, капсули, а також мязів, сухожилків та жирової тканини, краще розпізнаються за допомогою КТ, МРТ і УЗ досліджень, а зміни кісткового мозку - лише за допомогою МР сканування. СИНДРОМИ ЗАХВОРЮВАНЬ КІСТОК ТА СУГЛОБІВЗнання можливостей, показань та протипоказань до застосування різних методів променевої діагностики органів дихання, вміння визначити послідовність призначення та доцільність використання різних методів візуалізації - обовязково потрібно кожному лікарю. Своєчасна діагностика різних патологічних станів легень, проведення диференційної діагности між ними допоможе правильно вибрати такт

План
1.3 Зміст теми та поради студенту

МЕТОДИ ПРОМЕНЕВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СКЕЛЕТУ

- Первинні

Рентгенографія Остеосцинтиграфія2.3 Зміст теми та поради студенту
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?