Рівні трансформації українськомовного радіомовлення: вимір медіапростору для слабозорих - Статья

Інститут журналістики КНУ імені Тараса ШевченкаУ статті розглядаються особливості формування інклюзивного медіапростору засобами радіомовлення. Автор робить акцент на ролі інституту радіо в житті людей із порушеннями зору, для яких воно стало єдиним каналом медіа, звертаючись до якого слабозорі відчувають себе повноцінними, можуть сприймати весь контент, а не лише його звукову складову. Наголошено на тому, що наявність спеціалізованих програм є індикатором усвідомлення інститутом радіо своєї соціальної відповідальності та орієнтації на формування інклюзивного простору для відособлених груп слухачів за ознаками, що визначають спосіб сприйняття ними інформації. The author focuses on the role of the radio institute in the lives of people with visual impairments, for which it has become the only channel of the media, turning to which weak-visioners feel fully-fledged, can perceive the entire content, and not only its sound component. It is emphasized that the availability of specialized programs is an indicator of the awareness of the radio institute of its social responsibility and orientation towards the formation of an inclusive space for separate groups of listeners on the basis of indications that determine the way in which information is perceived.У секторі медіа тенденції до соціалізації чи навіть реабілітації особливих категорій аудиторії розглянемо на прикладі інституту радіомовлення, яке в умовах трансформації та технічної конвергенції без втрати частини інформації (порівняно із телебаченням) сприяє нівелюванню психологічних труднощів, повязаних із відчуттям власної неповноцінності людьми з порушеннями зору. У 1936 р. дослідник влаштував прослуховування уривків аудіопрози для 100 старшокласників, половина з яких мала проблеми з зором, а контрольна група - ні. В Україні наукова школа із дослідження та впровадження інклюзивної освіти базується на ґрунті теоретичних розробок та практичної імплементації наукових здобутків представників зарубіжних країн, проблемам сприйняття радіо людьми з вадами зору досі уваги приділено не було. Для отримання достовірних результатів нами використано теоретичні та теоретико-емпіричні методи дослідження, зокрема історичний (для аналізу літератури з проблем історії та розвитку наукової думки з обраної проблеми), джерелознавчий пошук, аналіз друкованих та електронних досліджень, моніторингу радіоефіру, систематизації та індукції для зясування місця радіомовлення у формуванні інклюзивного простору для слабозорих слухачів. Серед таких спеціалізовані радіостанції («ACB Radio», «RNIB Connect Radio», «BLINDRADIO.co.uk», «BBC Ouch», «EASI», «Kansas Audio-Reader Network», «Radio Free Europe/Radio Liberty»), каталоги для прослуховування аудіокниг («Wired for Books», «AUDIOBOOKSFORFREE», «Mediabay.com», «POETRYPOETRY», «Salon Audio»), подкастів («VI Talk», «Broadcast.com», «Radiotower.com»), чати («ABLETV.net», «Audio-Tips»), ігри (розроблено понад 400 аудіо-ігор [7, с.