Аналіз умов функціонування організацій у зовнішньому і внутрішньому середовищі та системи прийняття стратегічних рішень: підходи до класифікації стратегічного управління; класифікація стратегій; огляд корпоративних, ділових і функціональних стратегій.
Аннотация к работе
Рівні стратегічних рішень і типологія стратегій підприємстваДо найбільш поширених ознак класифікації стратегій слід віднести: рівень управління: життєвий цикл підприємства; характер поведінки у зовнішньому середовищі; позиція в конкуренції; ступінь глобалізації; концентрація зусиль на ринку діяльності; географічне поширення діяльності; загальність та конкретність. Тому одні і ті ж стратегії можуть попадати у різні класифікаційні ознаки, про що свідчить аналіз літературних джерел. Ієрархічний рівень управління, на якому розробляється стратегія. У найзагальнішому випадку стратегії формуються на чотирьох різних організаційних рівнях (рис 2.1.). класифікація стратегія корпоративні функціональні Важливою ознакою класифікації стратегій виступає стадійність «життєвого циклу» (ЖЦ) організації.Ці стратегії відображають різні підходи до зростання і повязані зі зміною стану факторів, що визначають положення корпорації на різноманітних сегментах ринку. Професор Гарвардської школи бізнесу Майкл Портер у 1980 р. виділив три узагальнених стратегічних напрямки (або типи орієнтації стратегії бізнесу): виробництво продукції з низькими витратами; диференціація, тобто спеціалізація у виробництві продукції; орієнтація (фокусування) на певні ринкові ніші і концентрація зусиль на обраному сегменті. Зазвичай ці стратегії називають базисними, чи еталонними Вони відображують чотири різних підходи до росту організації і повязані зі зміною стану одного чи кількох елементів: 1)продукт; 2)ринок; 3) галузь; 4) позиція в середині галузі; 5) технологія. У випадку застосування цих стратегій фірма намагається поліпшити свій продукт або виробляє новий, не змінюючи при цьому галузі. Зазвичай організація може використовувати такі стратегії, якщо вона не може здійснювати стратегії концентрованого росту й у той же час інтегрований ріст не суперечить її довгостроковим цілям.