Вивчення ґенези і змісту рівності як категорії філософії права. Критичний аналіз, осмислення та узагальнення історії філософсько-правової думки. Класифікація історичних етапів формування ідеї рівності. Створення загальних правових відносин для соціуму.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник: доктор юридичних наук, професор Козловський Антон Антонович, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри повітряного, космічного та екологічного права. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Ященко Володимир Арсентьєвич, Бердянський університет економіки і бізнесу, професор кафедри теорії держави і права; Захист відбудеться 05.03.2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ за адресою: 79007, Україна, м.Розвиток знань про право передбачає глибоке осмислення основних начал, на яких базується правове регулювання. Однак, водночас збільшилася чисельність порушень прав і свобод громадян, юридичних осіб. Проте досить швидко виявився конфлікт між рівністю і свободою. Ідею реальної, матеріальної рівності протиставляли західній традиції так званої формальної рівності, і на основі цього доводили, що право за своєю природою не є універсальним явищем, оскільки у різних країнах діють правові приписи, створені на принципово різних началах. У цьому проявився парадокс сучасного права, яке має боротися зі своєю суттю, що полягає у властивостях правової рівності: намагання досягти рівності веде до знищення того, на чому базується право."Рівність як філософська та етична категорія" розмежовуються різновиди рівності: під соціальною рівністю мається на увазі явище родове по відношенню до рівності економічної, правової, політичної тощо. Стверджується, що соціальні факти демонструють, швидше за все, близькість нерівності до природного стану речей, а рівності - до штучно створених соціальних фактів. Тому рівність - певна штучна модель, яка ззовні впроваджується у самовідтворювані природні структури суспільної нерівності. Аналізуючи розвиток категорії рівності в історично-правовому аспекті у підрозділі 1.2. Встановлено, що схематично формування ідеї рівності можна визначити так: 1) виникнення перших уявлень про рівність; 2) формування ідеології формально-правової рівності; 3) закріплення принципу рівності у демократичному законодавстві; 4) утвердження ідеї рівності як загальнолюдської цінності; 5) розширення змісту ідеї рівності у сучасній правовій реальності."Онтологічний зміст рівності" встановлено відсутність єдності у визначенні змісту рівності в наукових юридичних концепціях. Остання виражається насамперед у тому, що у відношенні до всіх учасників суспільних відносин встановлюються і застосовуються єдині правові засоби, які складають основу механізму правового регулювання (тобто норми права, юридичні факти, акти реалізації прав та обовязків). Система таких виключень обумовлена тим, що, виходячи із загальної ідеї права, створення абсолютно єдиної системи правового регулювання для всіх учасників суспільних відносин є неможливим, оскільки право повинно не просто відображати відносини, які існують, а й наближати їх до фактичних відносин рівності. Звідси випливає антиномічний характер правового пізнання: право намагається дослідити й врегулювати на засадах рівності відносини між людьми та іншими субєктами, що за своєю природою належать до сфери нерівності. "Аксіологічний зміст категорії рівності" при зясуванні ціннісного змісту рівності автор виходить із природно-правових концепцій права, побудованих на фундаментальних аксіологічних постулатах свободи, рівності, справедливості."Рівність як правовий принцип Конституції України "автор, здійснюючи аналіз законодавчого закріплення принципу рівності у Основному Законі, зазначає, що він став основою конституційно-правового статусу людини й громадянина, а також базується на відповідних положеннях міжнародних стандартів в галузі прав людини. Автор підтверджує, що Конституція України, міжнародно-правові акти, документи, ратифіковані Україною, та її внутрішнє законодавство свідчать про досягнення високого рівня у розробці і декларуванні принципу рівності. Адже лише у випадку дотримання законом принципу рівності він може бути правовим. "Специфіку рівності в сучасних цивільних правовідносинах", автор зауважує, що принцип рівності хоча й належить до групи “чистих” принципів права та підгрупи загальноправових принципів права, але його конкретизація в сфері економіки - рівність усіх форм власності (ст. "Рівність у кримінальному праві та процесі", дисертантом робиться висновок, що принцип рівності у кримінальних правовідносинах органічно доповнює вимоги принципу справедливості та визначає відправні засади здійснення діяльності органів влади по виконанню завдань держави.У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і визначено зміст рівності як однієї з основоположних категорій філософії права з урахуванням умов формування правової держави в Україні та реформування національної системи законодавства. Сучасна філософія ототожнює дихотомію "рівність - нерівність" зі суперечністю "природне - штучне".