Дослідження принципу рівності прав жінки і чоловіка не тільки як виключно теоретичної категорії, але й як базового питання нормотворчого процесу в Україні. Аналіз нормативно-правових актів, які містять положення щодо рівності прав жінки і чоловіка.
Аннотация к работе
рівність прав жінки і чоловіка як категорія конституційного права УкраїниУкраїна, згідно вимог Конвенції ООН, включила принцип рівноправності жінок і чоловіків до Конституції України, відповідні норми якої є основою подальшого розвитку відповідного законодавства. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства та дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям» [1, с. Відмітимо, з прийняттям Основного Закону конституційно-правове регулювання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні не тільки не завершилося, а навпаки, активізується й поглиблюється завдяки конкретизації відповідних конституційних норм у кодексах, законах, постановах, указах, розпорядженнях та інших правових актах національного рівня [7, с. Керуючись основними положеннями підсумкових документів Пекінської конференції, з метою поліпшення становища жінок, підвищення їх ролі в суспільстві та здійснення пріоритетних і першочергових заходів щодо виконання заключних документів Спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН «Жінки у 2000 році: рівність між жінками та чоловіками, розвиток та мир у XXI столітті» [10], а також з урахуванням необхідності забезпечення рівних умов для участі чоловіків і жінок у політичному, економічному, культурному й соціальному житті, Верховна Рада України ухвалила: Засади державної політики України в галузі прав людини [11], Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сімї та жінок [12], Концепцію державної сімейної політики [13], Сімейний кодекс України [14], які, на наш погляд, належать до базового рівня функціонального ядра нормативно-правової бази державної політики у сфері рівності прав жінки і чоловіка. В Законі дається визначення поняття «ґендерна рівність»: «Рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства», визначаються терміни «сексуальні домагання», «дискримінація за ознакою статі», «позитивні дії», «ґендерно-правова експертиза» та ін.; вказуються механізми і принципи забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі, у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, у соціально-економічній сфері (сфері праці та одержанні винагороди за неї, сфері підприємництва, соціального захисту), сфері освіти.