Вплив ґрунтозахисних технологій на щільність складення ґрунту та запаси продуктивної вологи при вирощуванні сільськогосподарських культур, а також на вміст у ньому азоту, фосфору та калію. Вплив показників родючості чорнозему типового на урожайність.
Аннотация к работе
РІВЕНЬ ПОКАЗНИКІВ РОДЮЧОСТІ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ГРУНТОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І БІОЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВААвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, Шикула Микола Кіндратович, Національний аграрний університет, професор кафедри ґрунтознавств і охорони ґрунтів Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук Єрмолаєв Микола Миколайович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії сівозмін кандидат сільськогосподарських наук, доцент Дегтярьов Василь Володимирович, Харківський національний аграрний університет, декан факультету агрохімії та ґрунтознавства Захист відбудеться “__10__”_листопада_2005 р. о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул.Багаторічне застосування традиційної системи обробітку ґрунту, яка базується на оранці, призвело до майже суцільної деградації агрофізичних властивостей і зниження родючості грунтів. Останнім часом набувають поширення ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на мінімалізації обробітку грунту з використанням добрив, що вносяться в грунт, в тому числі і нетрадиційних (нетоварна частка врожаю, посіви сидеральних культур, вермикомпост тощо). Метою досліджень було вивчення зміни водно-фізичних властивостей та агрохімічних показників чорнозему типового малогумусного грубопилуватого легкосуглинкового на лесі в конверсійний (перехідний) період від традиційної технології до грунтозахисних, а також вивчення зміни біологічної активності грунту в результаті застосування біологічно активних препаратів. Для досягнення цієї мети передбачувалось вирішення наступних завдань: - встановити вплив грунтозахисних технологій на щільність складення грунту та запаси продуктивної вологи при вирощуванні сільськогосподарських культур; Предмет досліджень - показники, які характеризують зміни запасів продуктивної вологи грунту, щільності складення, біологічної активності, вмісту NPK чорнозему типового мало гумусного грубопилуватого легкосуглинкового під впливом грунтозахисних технологій з елементами біологізації, агрономічна ефективність вирощування сільськогосподарських культур в перехідний період.Альтернативою традиційному обробітку є ґрунтозахисні технології, які базуються на природних законах відновлення та підвищенні родючості грунту і забезпечують сприятливі умови для росту та розвитку сільськогосподарських культур. Дослідження проводились протягом 2002-2004 рр. в польовому досліді кафедри грунтознавства і охорони грунтів Національного аграрного університету у ВТБ "Дослідницьке" УКРНДІПВТ ім. На дослідному полі випробовувалась 5-ти пільна сівозміна в часі: пшениця озима, буряк цукровий, ячмінь ярий, гречка, кукурудза на силос. На фоні різних обробітків грунту вивчались сім варіантів удобрення, що фоном вносились на всі технології обробітку грунту (кількість добрив на 1 га сівозмінної площі): 1. Під буряк цукровий вносились такі добрива: 1) Без добрив (контроль); 2) N90Р75К60; 3) Гній 60 т/га; 4) Солома 4 т/га N40; 5) Гній 60 т/га солома 4 т/га N40 N90Р75К60; 6) Вермикомпост 4 т/га.При застосуванні оранки без добрив (контроль) через три роки досліджень вміст всіх поживних речовин в грунті зменшився: наприклад, сполук азоту, що легко гідролізуються - на 7,97 %, обмінного калію - на 1,72 %, вміст гумусу не зменшився, реакція грунтового середовища становила 6,5 проти 6,7 (пройшло невелике підкислення). Така ж тенденція спостерігалася на оранці по всіх варіантах удобрень, лише при застосуванні органомінеральної системи ці показники залишилися в межах значень, які були на початку досліджень, або спостерігалось невелике збільшення значень (в межах помилки досліду). Мілкий плоскорізний обробіток забезпечив підвищення вмісту всіх елементів живлення грунту при внесенні гною 12 т/га соломи 2,4 т/га N24 N55P45K25 і окремо гною 12 т/га та соломи 2,4 т/га N24, тільки на варіанті без добрив спостерігалося зменшення вмісту елементів живлення. Аналізуючи запаси продуктивної вологи у весняний період протягом трьох років, можна відмітити, що їх значення були різними в залежності від системи обробітку грунту, а головне - від кількості накопичення вологи за осінньо-зимовий період (табл. В наступному році перед сівбою ярого ячменю запаси продуктивної вологи були такі: на мілкому плоскорізному обробітку цей показник був вищий на 5,7 %, а на глибокому плоско різному і мінімальному обробітках - лише на 2,1 % в порівнянні з оранкою.Грунтозахисні технології обробітку забезпечили підвищення вмісту елементів живлення на варіантах з внесенням гною 12 т/га та органомінеральною системою удобрення (гній 12 т/га солома 2,4 т/га N24 N55P45K25) в перехідний період від багаторічного полицевого обробітку до безполицевого.