Система оподаткування підприємств, вплив на результати їх фінансово-господарської діяльності. Соціально-економічна суть та методи оцінки податкового навантаження. Тенденції еволюції та умови, за яких його зниження позитивно впливає на довгострокові зміни.
Аннотация к работе
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИНауковий керівник: доктор економічних наук, професор Соколовська Алла Михайлівна Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, завідувач відділення податкової політики та доходів бюджету Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Андрущенко Володимир Леонідович Національна академія Державної податкової служби України, професор кафедри податкової політики та оподаткування кандидат економічних наук Демиденко Людмила Миколаївна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Захист відбудеться “25 ”січня 2006 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.853.01 Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України за адресою: 01103, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України за адресою: 01103, м.Зниження загального рівня податкового навантаження є центральним напрямом реформування податкової системи України починаючи з 1995 р., коли було прийнято Постанову Верховної Ради України “Про основні положення податкової політики і податкову реформу в Україні”. Незважаючи на зменшення протягом 1995-2004 рр. податкового коефіцієнта і частки ВВП, що перерозподіляється через зведений бюджет, внаслідок як субєктивних, так і обєктивних причин, зокрема перегляду ставок податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб, скасування зборів до деяких державних фондів, а також внесення інших змін до податкового законодавства, спрямованих на послаблення податкового тягаря, ця проблема не втратила своєї гостроти, про що свідчать Основні напрями бюджетної політики на 2006 р., якими визначено необхідність розробки програми поетапного зниження фіскального навантаження на економіку. Практичне вирішення зазначених завдань бюджетної політики ускладнюється недостатністю теоретичних досліджень з питань сутності податкового тягаря, способів виміру його величини, критеріїв оцінки важкості податкового навантаження на економіку в цілому та окремих платників, чинників, що її посилюють чи послаблюють, що в сукупності повинно створити наукове підґрунтя для відповіді на питання, в якому напрямку податкове навантаження має змінюватися, щоб не допустити як невиконання покладених на державу суспільно необхідних функцій, так і гальмування підприємницької ініціативи та виснаження податкоспроможності платників. Найістотніші результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у такому: Вперше: - запропоновано авторське визначення категорії “податковий тягар на платника”, що відображає обидві його складові - податковий тягар, породжений ефектом доходу, і податковий тягар, породжений ефектом заміщення: “податковий тягар - це втрати добробуту, зумовлені зниженням доходів, спричиненим їх оподаткуванням, і зміною структури споживання платників, за вирахуванням тих вигод, які платники отримують від споживання суспільних благ, профінансованих за рахунок сплачених ними податків”; удосконалено: - систему показників номінального податкового тягаря, яка включає показник загального рівня оподаткування економіки (частка загальної суми сплачених податків у ВВП, або податковий коефіцієнт); показники тягаря окремих податків, при розрахунку яких запропоновано використовувати ефективну ставку податку, що характеризує рівень фактичного податкового тягаря, і коефіцієнт продуктивності податку, що характеризує відношення фактичного і потенційного тягаря податку; показники рівня податкового тягаря на підприємство (його загального рівня, податкового тягаря на доходи підприємства і податкового тягаря на фонд заробітної плати);Аналіз теоретико-методологічних підходів до визначення категорії “податковий тягар” у вітчизняній та зарубіжній фінансовій літературі дав можливість дійти висновку, що в межах теорії оптимального оподаткування, розробленої на базі принципів економіки добробуту, податковий тягар розглядається через призму втрати добробуту платником, що є наслідком оподаткування і проявляється у двох формах - зменшення доходу платника і зміни структури його споживання в результаті заміщення продуктів, що підлягають оподаткуванню, продуктами, які не оподатковуються або оподатковуються меншою мірою. На основі дослідження податкового тягаря як інтегральної категорії, що відображає обидва його види, а також тієї вигоди, яку платник податків отримує від споживання суспільних благ і яка послаблює тягар податків на нього, сформульовано авторське визначення категорії “податковий тягар на платника” як втрат добробуту, зумовлених зниженням доходів, спричиненим їх оподаткуванням, і зміною структури споживання платників, за вирахуванням тих вигод, які платники отримують від споживання суспільних благ, профінансованих за рахунок сплачених ними податків.