Рівень фізичної підготовленості спортсменів вітрильників - Курсовая работа

Незважаючи на те, що актуальною проблемою в багаторічній спортивній підготовці вітрильників є оптимізація етапу попередньої базової підготовки, більшість науковців приділяють значну увагу спорту вищих досягнень. Крім цього, останнім часом зазнала змін методика тренування спортсменів, відбулися істотні зміни у “Правилах вітрильних перегонів”, змінилася дистанція перегонів, удосконалюється спортивний інвентар, що вимагає нового підходу до системи фізичного виховання, розробки нових методик тренування, а також внесення корективів до змістовного наповнення навчальної програми підготовки юних яхтсменів. Мета дослідження - поглибити знання, теоретично й експериментально обґрунтувати систему фізичної підготовки юних яхтсменів на етапі попередньої базової підготовки. Завдання дослідження: Узагальнити теоретичні аспекти процесу фізичної підготовки юних спортсменів на етапі попередньої базової підготовки.Заняття проводяться переважно груповим методом, за потребою можливі індивідуальні заняття, особливо для груп спеціалізованої базової підготовки та груп підготовки до вищих досягнень. У спортивному тренуванні фізичні вправи поділяють на чотири групи: загально підготовчі, які сприяють всебічному функціональному розвитку організму спортсмена, допоміжні, що створюють спеціальне підґрунтя для наступного вдосконалення спортивної майстерності, спеціально-підготовчі, які включають елементи змагальної діяльності та дії, наближені до них за формою, структурою та за якісними характеристиками функціональної діяльності систем організму, змагальні, що припускають виконання комплексу рухів і вправ, які є предметом спортивної спеціалізації, згідно з правилами змагань. При виконанні змагальних вправ досягаються високі та рекордні результати, виявляється найбільший рівень адаптаційних можливостей спортсмена завдяки використанню у підготовці загальнопідготовчих, допоміжних та спеціально-підготовчих вправ. При підборі методів потрібно стежити за тим, щоб вони відповідали визначеним завданням, загально дидактичним принципам, а також спеціальним принципам спортивного тренування, віковим і статевим особливостям спортсменів, їх кваліфікації та підготовленості. Методичних: пропорційність - оптимальний та збалансований розвиток фізичних якостей; єдність - пошук заходів, які дозволяють водночас вирішувати декілька завдань; моделювання - широке використання різних варіантів моделювання змагальної діяльності у тренувальному процесі; централізація - підготовка найбільш перспективних яхтсменів на централізованих зборах із залученням до роботи з ними найкращих тренерів.9-11 років Розвиток відбувається відносно рівномірно. Відзначаються висока рухова активність і значний розвиток рухових функцій Оздоровча спрямованість тренування. Інтенсивно розвиваються мязова система і центри регуляції рухів Використовувати вправи, які забезпечують різнобічну фізичну підготовку За багатьма параметрами вони досягають високого рівня, тому створюються найбільш сприятливі умови для навчання та розвитку фізичних якостей Потрібно ефективно використовувати цей період для навчання нових, у тому числі складних рухів, а також активізувати роботу з розвитку спеціальних фізичних якостей, особливо гнучкості, швидкості, спритності 12-15 років Період статевої зрілості характеризується зростанням довжини та ваги тіла, підвищеним обміном речовин, різким підвищенням діяльності залоз, перебудовою практично всіх органів та систем організму Зростає загальний обсяг тренувального навантаження та підвищується інтенсивність занять.Вирішити це завдання можливо лише на підставі комплексного аналізу, в якому повинні бути враховані морфологічні, функціональні та психічні особливості юних спортсменів, їх адаптаційні можливості, реакція на тренувальні та змагальні навантаження, здібність да засвоєння та удосконалення нових рухів. Велике значення для раціонального відбору юних спортсменів має аналіз властивостей нервової системи - сили процесів збудження і гальмування, їх рівноваги й рухливості. Проміжний відбір має за мету виявлення здібностей до досягнення вищих спортивних результатів, перенесення високих тренувальних та змагальних навантажень. Оцінка перспективності юних спортсменів робиться на підставі комплексного аналізу, в якому враховуються їх функціональні та психічні особливості, адаптаційні можливості, реакція на значні тренувальні навантаження, особливості тренування у попередніх роках.Загальна фізична підготовка застосовується для фізичного розвитку організму спортсмена, підтримки спортивної форми.

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Огляд літературних джерел

1.1 Загальна характеристика спортивної підготовки

1.2 Вікові особливості навчання та тренування спортсменів 9-18 років

1.3 Робота у групах попередньої базової підготовки

1.3.1 Відбір

1.3.2 Загальна та спеціальна фізична підготовка

1.3.3 Контроль

РОЗДІЛ 2. Матеріали, методи та організація дослідження

2.1 Матеріали досліджень

2.2 Методи дослідження

2.2.1 Теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел

2.2.2 Педагогічне спостереження

2.2.3 Анкетування

2.2.4 Методи математичної статистики

2.3 Організація дослідження

РОЗДІЛ 3. Аналіз та обговорення результатів дослідження

3.1 Аналіз педагогічного спостереження і результатів дослідження

3.2 Практичні рекомендації

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

ДОДАТКИ