Дослідження та розробка перспективних з економічного, біологічного та екологічного погляду інтенсивних типів насаджень яблуні для умов Правобережного Лісостепу з оптимальним поєднанням сорто-підщепних комбінувань, форм крони і щільності садіння дерев.
Аннотация к работе
РІСТ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ САДУ Й НОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ В ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИОфіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Бутило Анатолій Пилипович, Уманська державна аграрна академія професор кафедри загального землеробства кандидат сільськогосподарських наук, Литвин Наталя Іванівна, Мліївський інститут садівництва ім. Захист дисертації відбудеться “26 ”червня 2003 р. о “10 ”годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманській державній аграрній академії за адресою: 20305, Черкаська обл., м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманської державної аграрної академії за адресою: Черкаська обл., м. Наведено результати досліджень, спрямованих на обгрунтування та розробку перспективних з економічного, біологічного та екологічного погляду інтенсивних типів насаджень яблуні для умов північної частини Правобережного Лісостепу України з оптимальним поєднанням сортопідщепних комбінувань, форм крони і щільності садіння дерев. Вивчено вплив різних типів саду і різних способів нормування врожаю на силу росту дерев, площу їх листкової поверхні, освітленість крон, процес фотосинтезу і вміст пігментів у листках, архітектоніку кореневої системи, врожайність і якість плодів.В Україні яблуня займає 88,6 % від загальної площі зерняткових культур, але за останні роки її врожайність знизилась і утримується на рівні 3,5 - 4,0 т з гектара. Для одержання високих урожаїв яблуні в конкретних природних умовах необхідно створити відповідний тип саду, тобто забезпечити оптимальне поєднання сорту, підщепи, схеми садіння дерев та формування їх крони. Враховуючи досить складний стан сучасного садівництва, спричинений нестабільністю ринкових відносин у нашій країні, слід зауважити, що впровадження нових інтенсивних технологій виробництва плодів тісно повязане з використанням оптимальних типів насаджень в конкретних природно-кліматичних умовах. Дослідження, звязані з дисертаційною роботою, виконано згідно з планом Інституту садівництва (ІС) УААН “Удосконалити існуючі і розробити нові ресурсозберігаючі та екологічно безпечні технології виробництва плодів зерняткових культур високих товарних та санітарно-гігієнічних якостей, в тому числі для оздоровчого, дієтичного і дитячого харчування”, розділ 03.01, реєстраційний номер 0194U005642 науково-тематичного плану “Розробити інтенсивні ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології виробництва та зберігання і переробки плодів і ягід”, розділ 03. Основна мета досліджень полягає в розробці та обгрунтуванні для умов північної частини Правобережного Лісостепу України інтенсивних типів садів яблуні, найдоцільніших з погляду економіки, біології та екології, з оптимальним поєднанням сортопідщепних комбінувань, форм крони і щільності садіння дерев, способів нормування врожаю.У досліді 1 вивчали ріст і продуктивність насаджень яблуні на насіннєвій підщепі, з формуванням розріджено-ярусної крони дерев, розміщених за схемою 6 х 4 м (контроль), на клоновій середньорослій ММ106 (розріджено-ярусна крона, схема садіння 5 х 3 м) та карликовій 62 - 396 з формуванням крони за типом вільноростучого веретеновидного куща (схема 4 х 2 м), стрункого веретена (3 х 1 та 2,5 х 1 м). В насадженнях з різною щільністю садіння вивчали способи нормування врожаю на задану продуктивність дерев, а саме: зимове обрізування (контроль), нормування завязі вручну на задану продуктивність 20, 30 та 40 т/га; з використанням хімічних методів: кальціонованою содою (2 %-м розчином), а-нафтилоцтовою кислотою (2 мг/ л води) - в період масового цвітіння дерев, гібереліном і тріманом (4 мг/ л води, після цвітіння по завязі). Досліджували способи нормування врожаю на задану продуктивність молодих дерев, яке проводилось за допомогою зимового обрізування (контроль), нормування завязі вручну на задану продуктивність 20 і 30 т/га, із застосуванням хімічних методів: кальціонованою содою (2 %-м розчином), а-нафтилоцтовою кислотою (2 мг/ л води) - в період масового цвітіння дерев, гібереліном і тріманом (4 мг/ л води), після цвітіння по завязі). В середньому за два роки найвищий врожай був одержаний у садах на карликовій підщепі при схемі садіння 2,5 х 1 м: у сорту Пріам - 51,7, Флоріна - 40,4 т/га, що відповідно у 3 і 2 рази більше за контроль найнижчий врожай був у насадженнях на насіннєвій підщепі зі схемою садіння 6 х 4 м. При цьому найбільше плодів першого товарного сорту було в насадженнях на підщепі 62-396 за схеми садіння 2,5 х 1 м у сорту Пріам (92 %), а за схеми садіння 3 х 1 м у Флоріни (93 %), тоді як у дерев на насіннєвій підщепі (контроль) - відповідно по сортах 87 і 91 %.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у підвищені врожайності яблуневих садів, яке проводилось у двох напрямках: створення нових високопродуктивних типів насаджень і визначення оптимального способу нормування завязі на деревах.