Аналіз практики Європейського Суду з прав людини та її значення у вирішенні податкових спорів, зокрема, тих, що стосуються податково-правового примусу. З’ясування значення рішень ЄСПЛ на вирішення податкових спорів в Україні, що торкаються питань примусу.
Аннотация к работе
Рішення Європейського Суду з прав людини та їх значення у правовому регулюванні податково-правового примусуСтаття присвячена аналізу практики Європейського Суду з прав людини та її значення у вирішенні податкових спорів, зокрема, тих, що стосуються податково-правового примусу. Автор доводить, що рішення ЄСПЛ впливають безпосередньо на здійснення судочинства в Україні, практику вирішення спорів, у тому числі з питань оподаткування та формують високу правову культуру фізичних осіб - платників податків, представників органів державної влади України, суддів. The author argues that the ECHR"s decision directly affect the implementation of justice in Ukraine, the practice of dispute resolution, including on tax issues and form a high legal culture of individuals - taxpayers, representatives of state authorities of Ukraine, judges. Платники податків протягом останнього десятиліття почали звертатись до ЄСПЛ за захистом порушених податкових прав, хоча для України ця практика не є поширеною порівняно із заявами щодо захисту трудових прав, процесуальних прав у кримінальному судочинстві. У Преамбулі Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя» від 19 грудня 2014 р., № 13 зазначається, що «Міжнародні договори України, які набрали чинності, не лише сприяють розвитку міждержавного співробітництва у різних сферах суспільного життя та належному забезпеченню національних інтересів, здійсненню цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України, а й можуть завдяки своєму пріоритету над нормами відповідних законодавчих актів України змінювати регулювання правових відносин, установлених законодавством України».Можна виділити наступні засоби імплементації практики ЄСПЛ в національну правову систему: (а) обов’язкове виконання рішення ЄСПЛ державою, щодо якої винесено відповідне рішення; (б) приведення національного законодавства у відповідність до ЄКЗПЛ; (в) застосування норм ЄКЗПЛ національними органами, які здійснюють правозастосування; (г) тлумачення ЄКЗПЛ національними субєктами права; (д) діяльність Конституційного Суду України у випадках необхідності встановлення відповідності ЄКЗПЛ Конституції України, що обумовлює потребу у зверненні до рішень ЄСПЛ, якщо така відповідність не є очевидною; (е) вплив рішень ЄСПЛ на правосвідомість як службових і посадових осіб, так і громадян.