Дослідження теоретичних підходів щодо визначення поняття "управлінське рішення". Вивчення його видів залежно від юридичних властивостей: нормативне або індивідуальне. Авторське тлумачення поняття "рішення державного виконавця як об’єкт оскарження".
Аннотация к работе
Рішення державного виконавця як обєкт оскарженняЯк проголосила Конституція України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У контексті досліджуваного питання варто відмітити той факт, що за сферою застосування та ухвалення найпоширенішими є управлінські рішення, тобто акти, прийняті субєктами управління, обовязкові для виконання керованими обєктами [3, с. При цьому, як відмічають у науково-правових колах, державно-управлінські рішення це всі управлінські рішення, що приймають вищі та центральні органи державної влади з метою визначення та реалізації державних цілей, стратегії їх досягнення, основних функцій, державної політики, організації державної влади, а також вирішення інших проблем державного рівня [4, с. Так, процесуальні аспекти оскарження рішень державного виконавця врегульовано на рівні кодифікованого законодавства КАС України, Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року (далі ЦПК України), Господарського процесуального кодексу України від 6 листопада 1991 року (далі ГПК України), Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року (далі КПК України), Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року (далі КПАП України). Як приклад зазначимо, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний оформити ухвалене ним рішення актом у таких випадках: коли виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу (ч.