Виявлення різноманітності ожин на досліджуваній території. Встановлення видової приналежності виявлених таксонів. Складання карти поширення видів роду Rubus флори заходу України. Аналіз закономірностей їх поширення та практичне значення в регіоні.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана в Львівському національному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України Волгін Сергій Олександрович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри ботаніки Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, Чопик Володимир Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться “09 ”_грудня_ 2003 р. о __14 г.__на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м.Київ, вул.Таксономічна або популяційно - видова різноманітність рослин як автотрофного компоненту екосистем визначає продуктивність і стабільність існування біогеоценозів, а її вивчення - передумова раціонального використання та відновлення ресурсів флори. Однак, різноманітність ожин на данній території залишалась поза увагою як систематиків і флористів колишнього СРСР, так і західноєвропейських монографів, хоча окремі публікації вітчизняних флористів (Чопик, 1969; Мякушко, Чопик, 1970) дають підстави очікувати цікаві результати батологічних досліджень. На даний час гербарії України містять мало матеріалу придатного за способом збору гербарних зразків для точного визначення видів роду Rubus, а існуючі діагностичні ключі (Доброчаєва, 1965; Мякушко, 1977, 1987) не відображають реальної різноманітності ожин у природі і слабо узгоджені з результатами таксономічних ревізій ожин в Середній і Західній Європі. В практичному відношені його актуальність визначається проблемою інвентаризації, раціонального використання і збереження біологічних ресурсів флори та можливістю використання ожин у майбутньому як індикаторів ступеня антропогенної трансформації флори та фітоценозів. Метою роботи було проведення флористико-таксономічного дослідження роду Rubus на території західних областей України із інвентаризацією видового складу та зясування хорології видів у звязку із таксономічними ревізіями ожин прилеглих територій Центральної Європи.На основі аналізу поширення представників підродів встановлено, що у регіоні нашого дослідження рід Rubus представлений лише трьома підродами: Rubus, Cylactis та Idaeobatus. У всіх цих роботах відсутні узагальнені відомості про видовий склад роду Rubus флори заходу України в цілому, наявна інформація лише про окремі місцезростання видів роду Rubus, переважно про широкопоширенні види, оскільки роботи присвячені вивченню флори невеликих територій і проводилися флористами або натуралістами. Т.Я.Мякушко (1977, 1987), обробляючи рід Rubus для різних "Визначників…-.", для заходу України наводила види, які раніше відмічались М.В.Клоковим (1954), доповнила його список видів лише R. discolor i R. candicans. Автор узагальнила важливу інформацію про ожини Східної Європи, при цьому використала опубліковані результати наших досліджень, і, поряд із вже навединими видами, відмітила для заходу України R. radula, R. vestitus, R. koehleri, R. kuleszae, R. camtostachys, R. mollis. Вони і обумовлюють можливість використання ожин в медицині, як науковій у вигляді Fructus Rubi idaei (Єлін та ін., 1975), так і народній (Комендар, 1971; Єлін та ін., 1975; Товстуха, 1990), та в харчовій промисловості і населенням, а тому вивчення видового складу ожин заходу України, виявлення місцезростань видів та зясування особливостей їхнього поширення в Україні актуальне як у теоретичному, так і практичному відношенні.У флорі заходу України нами виявлено 31 вид роду Rubus із трьох підродів. Найбільший за кількістю видів підрід Rubus - 29 видів (94% видового складу), а з підродів Idaeobatus i Cylactis тут зростає лише по одному виду (по 3% видового складу). Аналіз сучасного поширення ожин заходу України свідчить про те, що значна кількість виявлених видів у своєму поширенні приурочені до Карпат, Прикарпаття та Розточчя, де знаходиться один із центрів видового різноманіття роду Rubus на Україні. За зональною приуроченістю можна виділити 10 типів ареалів ожин, що зростають на заході України. Серед них переважають види із європейським типом ареалу, а видовий склад ожин заходу України більш споріднений із видовим складом ожин у флорі Середньої Європи, а не з видовим складом ожин флори сходу України.