Розгляд спроби подолати революційної травми, запропонованої діячами організації засобами впровадження стратегії "acting out" ("відіграшу"), ключовим моментом якої є репрезентація травми шляхом її адаптації до нової реальності та примирення з ситуацією.
Аннотация к работе
УДК 930.1 «Зміна віх» як стратегія інтерпретації травматичного досвіду Немчинов І.Г. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова У статті розглядається спроба подолати революційну травму, запропонована діячами «Зміни віх» (1921-1926). З двох стратегій подолання травми («опрацювання» та «відіграш») члени «Зміни віх» обрали стратегію «acting out» («відіграшу»), ключовим моментом якої є репрезентація травми шляхом її адаптації до нової реальності, що дозволяє примиритися з ситуацією та симулювати стан «норми», стан збереження культурної цілісності. Оскільки революційну травму не було подолано, наступні травми (репресії, Друга світова війна, кінець «відлиги», «перебудова» й розпад СРСР), також не були «опрацьованими», але лише «відіграними». Немчинов И.Г. «Смена вех» как стартегия интерпретации травматического опыта В статье рассматривается попытка преодолеть революционную травму, предложенная деятелями «Смены вех» (1921-1926). Метою нашої статті є аналіз запропонованої групою «Зміна віх» моделі інтерпретації та подолання травматичного досвіду, пов’язаного з революційним зламом 1917 року та тим, що відбувалося у Росії у наступні роки. На думку Петра Штомпки, травма не є наслідком соціальних змін самих по собі, «тільки деякі типи змін призводять до травм, й, отже, лише деякі суспільства у деякі періоди своєї історії було травмовано» [16].