"Високий стиль" хорового концерту кінця XVII – XVIII ст.: до проблеми музично-поетичної цілісності - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ім. П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО ІГНАТЕНКО Євгенія Василівна УДК 784.1 (477) 78.01 “ВИСОКИЙ СТИЛЬ” ХОРОВОГО КОНЦЕРТУ КІНЦЯ XVII - XVIII ст.: ДО ПРОБЛЕМИ МУЗИЧНО-ПОЕТИЧНОЇ ЦІЛІСНОСТІ Спеціальність 17.00.03 - Музичне мистецтво Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Київ - 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі старовинної музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського Міністерства культури і туризму України Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор Герасимова-Персидська Ніна Олександрівна, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, завідуюча кафедрою старовинної музики (Київ) Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Заболотна Наталія Вікторівна, Російська академія музики ім. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат мистецтвознавства, доцент І. М. Коханик ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. Церковний концерт став пріоритетним музичним жанром, у якому знайшли відображення найбільш характерні нові тенденції художньої культури переломного періоду. Хоровий концерт - явище мистецтва Нового часу, періоду ствердження авторського типу творчості. Творчий задум автора виявляється єдиним щодо музики й слова. Це визначає особливу художню музично-поетичну цілісність стилю хорового концерту; дає можливість розглядати на різних рівнях стильові особливості кожного конкретного опусу як “сітку ізоморфних відповідностей, яка й складає специфічний код даного твору…”. музичний стиль хоровий концерт Необхідність сформувати цілісне уявлення про музично-поетичний стиль хорового концерту в адекватних для мистецтва XVIII ст. естетичних категоріях визначає актуальність, своєрідність та новизну нашого підходу: у дослідженні багато уваги приділяється питанням естетики та літературознавства. Ми ж виходимо з того, наскільки якість літературного матеріалу, що обирається автором для музичного твору, впливає на стильову концепцію жанру хорового концерту. В. Вернадського, який нараховує близько 650 зразків, поряд із опублікованими на сьогоднішній день концертами з інших рукописних зібрань, а також хорові концерти Д. Бортнянського. Проблематика з питання взаємодії слова й музики, семантика звязків музичного і поетичного мистецтв окреслена в дослідженнях В. Васіної-Гроссман, К. Руч’євської, І. Степанової, Б. Каца та ін. мистецтвознавство та культурологія; Роботи Ю. Лотмана, Д. Ліхачова, У. Еко, присвячені вивченню внутрішніх законів побудови твору мистецтва, його іманентних художніх властивостей, стали методологічною основою для дослідження різних типів художньої організації музично-поетичного тексту хорового концерту. Наукова новизна роботи: вперше у вітчизняному музикознавстві розкривається зміст і методологічне значення поняття “високий стиль” щодо жанру хорового концерту кінця XVII - XVIII ст.; встановлюється його походження й особливості функціонування; доводиться, що “високий стиль” - основний естетичний критерій відбору вербальних і музичних мовних засобів, а також загальний естетичний принцип художньої структури музично-поетичного твору, який визначає цілісність жанру церковного хорового концерту в процесі його розвитку; виявлена обумовленість поняття “високий стиль” у системі естетичних уявлень XVIII ст.; розглянуто різні типи художньої організації музично-поетичного тексту хорового концерту; здійснено аналіз словесних джерел концертів XVII - XVIII ст. та запропонована їхня класифікація; у науковий обіг уведено новий музичний матеріал з української партесної спадщини. В основу концерту В. Титова покладена “сучасна” стихира “Рцы нам ныне” зі “Службы благодарственной о Полтавской победе”, написаної Феофілактом Лопатинським церковнослов’янською мовою. Зокрема, у партесному концерті “Сначала днесь” пародійний ефект виникає завдяки тому, що “низький стиль” словесного тексту “не підходить” “високому” жанру церковного концерту.