Аналіз засобів новаторської лірико-психологічної драми, що створюють імпліцитний пласт п’єси А. Чехова. Визначення жанрової приналежності п’єси. Символічні образи та прийоми, що передають внутрішній світ героїв. Вплив підтексту твору на його глибину.
Аннотация к работе
УДК 82.09:82-2 821.161.148 Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка «Вишневий сад» А. Чехова як «нова драма»: поетика підтексту Фока М.В., кандидат філологічних наук Анотація У статті розглядається поетика підтексту в п’єсі А. Чехова «Вишневий сад» шляхом вивчення, систематизації та узагальнення літературознавчого досвіду. Зокрема досліджуються символічні образи, що несуть у собі глибинний смисл, паузи та ремарки, що сугерують настрій та емоційний характер дії, діалоги та репліки, що передають внутрішній світ героїв. Ключові слова: А. Чехов, «Вишневий сад», п’єса, підтекст, символ, пауза, ремарка, діалог, репліка. психологічний драма чехов п’єса Аннотация В статье рассматривается поэтика подтекста в пьесе А. Чехова «Вишневий сад» путем изучения, систематизации и обобщения литературоведческого опыта. Дуже точно відчув С. Сендерович, що «чеховський смисл [...] подібно пружині, закручений усередину, уходить углиб, вислизає від поверхневого погляду та видає себе через асоціації та натяки. Навіть побіжний огляд літературної критики та театральної практики вражає численністю інтерпретацій, багатством трактовок і різноманітністю підходів до «Вишневого саду», що пояснюється наявністю підтекстів. Тим часом купець Лопахін, батько якого був кріпосним Раневських, пропонує розбити сад на дачні наділи та здавати їх в оренду, від чого вони категорично відмовляються («Дачи и дачники - это так пошло, простите» [12, 459]). Там колись, давно, жили діти: спочатку маленький Леонід Андрійович Гаєв, потім його сестра - Любов Андріївна, потім, очевидно, і її діти... Величезна біла шафа з крихітним дитячим буфетиком та дитячим же посудом, чорна дитяча коляска, дві маленькі парти, іграшковим паровозиком з вагонами, що на мотузці тягає за собою Гаєв, - усе тут, і предмети, і люди, з’єднуються в певний згусток часу...