Дослідження "Великого терору" як одного з піків політики "сталінської соціальної інженерії". Розсекречення документів органів держбезпеки та матеріалів партійного керівництва. Події 1937 р. як символ беззаконня, бездумного нищення власного народу.
Аннотация к работе
ВЕЛИКИЙ ТЕРОР 1937-1938 РР. НА ДОНБАСІ Роман ПОДКУР Дослідження в Україні «Великого терору» як одного з піків політики «сталінської соціальної інженерії» розпочалося після розсекречення документів колишніх органів держбезпеки та матеріалів партійно-радянського керівництва СРСР. Значний вплив на широку громадськість справили твори О. Солженіцина, Р. Конквеста, де йшлося, зокрема, про багатомільйонні жертви сталінізму. Такий «вірус страху» був одним із важелів впливу державних органів на суспільство радянської доби. При обговоренні його доповіді у партійних організаціях в окремих випадках лунала критика не лише «культу особи» Й. Сталіна, а й діяльності комуністичного керівництва країни і системи державного управління. Дискусія щодо злочинів комуністичного режиму не вийшла за межі, окреслені М. Хрущовим. Але для політичної еліти СРСР репресії 1937 р. стали знаковими, попри жертви серед інших соціальних груп, саме через масове знищення представників вищого та місцевого партійно-радянського апарату. Дослідників із різних країн цікавила мотивації керівниками СРСР розстрілів і довготермінового ув’язнення значної кількості населення країни впродовж короткого часового проміжку. У 1994-2011 рр. на шпальтах газет «Донбас», «Донеччина», «Жизнь», «Вечерний Донецк», «Акцент», «Взгляд», «Позиция», «Нива» науковці публікували документальні матеріали про політичні репресії, біографічні нариси про жертви більшовицького режиму.