Розкол України на Лівобережну (російську) і Правобережну (польську) як наслідок періоду Руїни. "Вічний мир" 1686 року, його передумови та наслідки. Аналіз робіт російських дореволюційних істориків, котрі порушували тему "Вічного миру" 1686 року.
Аннотация к работе
«Вічний мир» 1686 року у висвітленні російської дореволюційної історіографії У XVII ст. на порядок денний перед Україною постали найважливіші завдання, які були вирішені лише наприкінці XX ст. Росія брала активну участь у цих процесах. Також активну участь у політичних подіях того часу брали й інші сусідні країни: Польща, Крим, та Туреччина. Істотною відмінністю було те, що договір зафіксував відмову Польщі від претензій на Київ. Метою пропонованої статті є аналіз робіт російських дореволюційних істориків, котрі порушували тему «Вічного миру» 1686 року. Це зумовлює наступні дослідницькі завдання: з’ясувати, наскільки вдалим вважався «Вічний мир» російською історичною наукою; визначити ставлення російської історіографії до дипломатичного мистецтва головного розробника договору - князя В. Голіцина; з’ясувати, чим були породжені подібні оцінки, визначити ступінь їх суб’єктивності.