Аналіз в загальнофілологічному аспекті астральних номенів зоря, зірка, що функціонують у поетичних текстах Т. Шевченка, виокремлення головних рівнів їх вивчення (семантичний, лінгвопоетичний, символознавчий). Аналіз і систематизація корпусу астронімів.
Аннотация к работе
УДК 821.161.2.09 “Святої правди і любові зоря всесвітняя зійшла!” (слово-образ зоря в поетичних контекстах Тараса Шевченка) Марія Стецик, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Леся Баранська, старший викладач кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Анотація астральний номен поетичний шевченко Уперше в загальнофілологічному аспекті системно досліджено астральні номени зоря, зірка, що функціонують у поетичних текстах Тараса Шевченка; виокремлено рівні їх вивчення (семантичний, лінгвопоетичний, символознавчий);зібрано й систематизовано майже весь корпус астронімів. Осмислення світу як космічного цілого повертає погляд до неба - носія ідеї безмежності, вічності, безсмертя. Цю формулу поетично-довершено узагальнив Тарас Шевченко: Попрощалось сонце ясне З чорною землею, Виступає круглий місяць З сестрою зорею... Белей, Ю. Карпенко, Н. Дащенко, Т Немировська та ін.), лише розпочинається.