Характеристика методів експансіоністської політики Наполеона. Дослідження творчої спадщини французького військового аналітика Лезюра. Аналіз різноманітних фактів з історії українських козаків. Популяризація козацької тематики у французькій публіцистиці.
Аннотация к работе
«ІСТОРІЯ КОЗАКІВ» ШАРЛЯ-ЛУЇ ЛЕЗЮРА (1814) В КОНТЕКСТІ КОЗАЦЬКИХ ЗАЦІКАВЛЕНЬ У НАПОЛЕОНІВСЬКІЙ ФРАНЦІЇ Є.М. Луняк м. Київ Постійні війни Наполеона з Росією слугували сприятливим підґрунтям для популяризації козацької тематики у французькій публіцистиці початку ХІХ ст. Розбіжності в уявленнях оточення керівництва Першої імперії щодо українського козацтва та можливої політики Франції стосовно нього й України в цілому були проаналізовані В.В. Ададуровим1. Відповідаючи на суспільний попит, у Франції масовими накладами виходили твори з історії Росії, які тією чи іншою мірою торкалися минулого козацької України. Торкаючись опису України, як однієї з найголовніших провінцій Росії, де Комера спирається, зокрема, на свідчення Вольтера, П.-Ш. Левека, батька і сина Н.-Г. та А.-Ф. Леклерків, Ж.-Б. Шерера, Ш.-Ф. Масона та ін. Зважаючи на те, що щойно закінчилася війна з Росією, де Комера вважає за доцільне подати інформацію про стан російської армії. Найпре- зентабельнішим є українознавчий аспект в «Огляді давньої та сучасної Польщі» К. Мальт-Брюна. Як зазначає Ададуров, імператор, розробляючи стратегію своїх дій у Східній Європі, уважно ознайомлювався з дослідженнями, які проливали світло на поширення російської експансії. Також поширювалися франкомовні праці С. Звичайно, праці Карра й тим більше Піссо не йдуть ні в яке порівняння з тим великим козакознавчим нарисом, автором якого став Лезюр.