Аналіз тематики, проблематики, мотивної, образної системи, мови, стилю "петербурзьких" і "московських" повістей М. Гоголя і М. Булгакова. Зіставлення імагології, гротеску, фантастики, комічного й трагічного в цих творах. Поєднання елементів різних жанрів.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Столичний текст у М. Гоголя і М. Булгакова (типологія петербурзьких і московських повістей) ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ гоголь булгаков жанр твір Актуальність дослідження. У сучасній науці утвердилася думка про типологічну близькість художніх систем М. Гоголя та М. Булгакова, про творчий розвиток традицій М. Гоголя в літературній спадщині М. Булгакова. Вже в 1920-1930-х роках критики помітили близькість ранніх оповідань і повістей М. Булгакова до творів М. Гоголя. Починаючи з 1970-х років проблема «М. Гоголь і М. Булгаков» привернула увагу вітчизняних та зарубіжних дослідників. На сьогодні й досі немає жодної монографії чи дисертації, у яких би питання складного й багатоаспектного «діалогу митців» було розглянуто спеціально на матеріалі всієї їхньої спадщини. «М.Гоголь і М.Булгаков» - велика й складна наукова проблема, яку потрібно осягнути цілісно й вирішувати системно, охоплюючи різні грані художніх світів митців, а також враховуючи той «діалог текстів», який відбувся поміж письменниками через віки. У той час, коли світ святкує 200-річчя М. Гоголя, дослідження проблеми «М. Гоголь і М. Булгаков» є напрочуд актуальним, оскільки дозволяє простежити вплив М. Гоголя на художню свідомість XX століття. У житті й творчості М. Булгакова були свої столиці: Київ (місце народження, духовний і культурний центр, перехрестя історичних подій), Москва (столиця новоствореної радянської держави), Єрусалим (місто, з яким пов’язані філософські шукання митця). Серед українських досліджень «петербурзьких» повістей М. Гоголя варто відзначити праці Д. Чижевського, В. Петрова, Н. Крутікової, Ю. Барабаша та ін. Методологічною базою дисертації є праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, присвячені теоретичному осмисленню категорії «текст» (Ю. Лотман, Р. Барт, Ж. Дерріда, Ю. Крістєва, У. Еко та ін.), досягнення гоголезнавства (Г. Гуковський, Г. Макогоненко, Ю. Барабаш, Н. Крутікова, П. Михед, В. Звиняцковський, О. Киченко та ін.) та булгакознавства (М. Чудакова, М. Степанов, О. Ніколенко, А. Алексеєва, М. Йованович та ін.).