Співіснування у контексті історичних досліджень різних визначень терміну "слуга", прийнятих в Україні і за кордоном. Позиціювання цієї міжстанової мікрогрупи як "служителів" та "работніків" у джерелах Гетьманщини XVIII ст. Дослідження значення термінів.
Аннотация к работе
Служителі й работніки в облікових джерелах гетьманщини XVIII ст.: проблема термінології Ю.С. Безсмертна Анотації Стаття покликана показати співіснування у контексті історичних досліджень різних визначень терміну “слуга” прийнятих в Україні і за кордоном. У джерелах Гетьманщини XVIII століття ця міжстанова мікрогрупа позиціонувалася як “служителі” і “работніки”. Сучасний український дослідник Юрій Волошин, аналізуючи дані Румянцевського опису виділяє відносно заможну сімю посполитого Юхима Жорняка, обидва сини якого “замість того, щоб працювати у власному господарстві, опановували шевське ремесло [2, с.396]. Наприклад, учні, яких теж часто відносили до слуг, адже вони крім навчання, ще й виконували різноманітну домашню роботу в домогосподарстві господаря та проживали з ним в одному домі [4, с.2-3]. Наприклад, словник української мови за редакцією Бориса Грінченка, який є одним із перших тлумачних словників України, ототожнює терміни “слуга”, “слугиня”, “служанець”, “служанка”, “служебка”, “служебниця”, “служебочка”, “служениця”, “служенька”, “служечка”, “служитель”, “служителька”, “служка”, “служниця”.