Перші кроки на шляху концептуалізації і впровадження у життя "Східного партнерства", напрямки реалізації даного процесу. Мотиви "Східного партнерства", його можливості, додаткові цінності для європейської інтеграції України та інших східних партнерів ЄС.
Аннотация к работе
«Східне партнерство» як новий інструмент політики сусідства CC у Східній Європі Сьогодні Європейський Союз пропонує Україні та ще низці пострадянських країн нову платформу для співпраці так зване «Східне партнерство», яке покликане оновити й удосконалити східний вектор Європейської політики сусідства (ЄПС), механізми та інструменти якої неодноразово ставали предметом дискусій та критики. Однак перші кроки на шляху концептуалізації і впровадження у життя «Східного партнерства» показали, що в Євросоюзі і дотепер немає одностайної позиції та чіткого бачення щодо форми і кінцевої мети взаємин Брюсселя з його східними сусідами при відчутній перевазі позиції, що нова програма не повинна виходити за рамки політики сусідства, а має лише покращити її з ідеологічного та практичного боку. Зважаючи на зазначене, а також те, що обговорення «Східного партнерства» породжує численні дискусії та суперечливі висновки по обидва боки кордону України з ЄС, актуальним завданням бачиться всесторонній аналіз цієї ініціативи через призму національних інтересів та зовнішньополітичних прагнень У країни. Ідея започаткування «Східного партнерства», спрямованого на поглиблення співпраці Євросоюзу з Україною, Молдовою, Грузією, Вірменією та Азербайджаном, а також, можливо, Білоруссю належить «головному лобісту» східноєвропейських держав у Євросоюзі Польщі. Європейська Рада на своєму засіданні 19-20 червня схвалила відповідну ідею, представлену міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, і запропонувала Європейській Комісії напрацювати та представити пропозиції з цього питання до весни 2009 р. У підсумковому документі Європейської Ради знову наголошувалось на потребі диференційованого підходу до стосунків із сусідніми державами, який, однак, «поважатиме характер ЄПС, як єдиної і узгодженої політичної основи» [4, с.