Розгляд історичних фактів й основних гіпотез, пов’язаних з подорожжю Андрія Первозванного до Скіфії й тих земель, де потім повстала й розквітла давньоруська держава. Спроба відтворення маршруту та кінцевого пункту легендарного "Шляху із варягів у греки".
Аннотация к работе
«Шлях із варягів у греки»: з давніх-давен і до сьогодення Сергій Хведченя Початок «Повісті врем’яних літ» містить розповідь про «шлях із Варягів у Греки». Це найперший і найдокладніший опис головної річкової магістралі Давньої Русі: «Коли ж поляни жили особно по горах сих (київських), то була тут путь із Варягів у Греки, а із Греків (у Варяги): по Дніпру, а у верхів’ї Дніпра - волок до (ріки) Ловоті, а по Ловоті (можна) увійти в Ільмень, озеро велике. Із цього ж витікає Волхов і впадає в озеро велике Нево, а устя того озера входить у море Варязьке. І по тому морю (можна) дійти до самого Риму, а од Риму прийти по тому ж морю до Цесарограда, а від Цесарограда прийти в Понт-море, у яке впадає Дніпро-ріка. Тому-то із Русі можна йти по Волзі в Болгари і в Хваліси, і на схід дійти в уділ Симів, а по Двіні - у Варяги, а з Варягів - і до Риму, од Риму ж - і до племені Хамового. Таким чином, «шлях із Греків у Варяги», згідно з «Повістю врем’яних літ», мав наступний вигляд: Греки, устя Дніпра, вгору проти течії до верхів’я Дніпра, волок до річки Ло- воть, озеро Ільмень, річка Волхов, озеро Нево, Варязьке море, Варяги (див. карту). У наступних рядках розповідається, як цим шляхом подорожував апостол Андрій Первозванний. І, поклонившись богу, він спустився з гори сієї, де опісля постав Київ, і рушив по Дніпру вгору»2. Подальші мандри апостола Андрія літописець описав наступним чином: «і прибув він до словен, де ото нині Новгород... За переказами, жезл, або посох, святого апостола дбайливо зберігався в Андріївській церкві цього села аж до середини XVI ст. Де саме «у Варягів» побував цей святий, достеменно невідомо, це залишилося поза сторінками літопису.