Духовна та творча спадщина Ф. Достоєвського як об’єкт пильної уваги дослідників. Знайомство з особливостями функціонування художніх текстів "Щоденника" як прояву "авторської маски". Місце герменевтичного методу в історико-функціональному аспекті.
Аннотация к работе
Щоденник письменника Ф.М. Достоєвського в його художньому світі: пошуки пророчого слова Духовна та творча спадщина Ф.М. Достоєвського більш ніж сторіччя є об’єктом пильної уваги дослідників. Іванов, М. Бердяєв, Л. Шестов) в значній мірі вплинула на характер літературознавчих досліджень, де вказаний підхід одержав подальше обгрунтування і розвиток (праці В.В.Виноградова, М.М.Бахтіна, Г.М.Фрідлендера, Б.І. Бурсова, В.М. Захарова та ін.). На сьогодні не викликає сумніву особливий статус «Щоденника» в літературному процесі XIX століття. Поновлена увага до «Щоденника» лише за останні тридцять років спричинила появу низки робіт, що торкаються передумов та історії його створення (дослідження І.Л.Волгіна, Л.М.Розенблюм), своєрідності жанрової природи твору (студії А.В.Денисової, В.М.Захарова, О.М. Калениченко), відображення світоглядних настанов Достоєвського у «Щоденнику» в співвідношенні з історико-культурним контекстом (праці О.В.Білого, Ю.Ф.Кудрявцева, М.І. Пруцкова). Про естетичну позицію Ф.М. Достоєвського у «Щоденнику письменника» йдеться в дисертаціях B.I.Габдулліної та Л.С. Дмитрієвої. Мета дослідження - довести чинність підходу до «Щоденника письменника» як до важливого факту «творчої поведінки» Ф.М. Достоєвського. Дослідження природи ігрового первня у «Щоденнику» дозволяє по іншому оцінити роль публікацій 1873 року у формуванні жанрової структури твору та його статусу і підтверджує уявлення про «Щоденник письменника» як про реалізацію заздалегідь виваженого Достоєвським і функціонально значущого творчого проекту. Пошуком засобів інтенсифікації художньої мови у «Щоденнику» Достоєвський не лише передбачив майбутнє слова, але й маркував роль письменника в його оновленні, розпочавши діалог з традицією «високого, учительного» слова М.В. Гоголя.