Дослідження ігрової природи слова в "Щоденнику письменника". Аргументування значення "Щоденника" як твору, що мав втілити "надзавдання" творчості Ф. Достоєвського. Визначення особливостей функціонування художніх текстів як прояву "авторської маски".
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка УДК 822.09-94 “Щоденник письменника” Ф.М. Достоєвського в його художньому світі: пошуки пророчого слова 10.01.02 - російська література АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Остапенко Людмила Михайлівна КИЇВ 1999 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі світової літератури Ніжинського державного педагогічного університету ім. Миколи Гоголя. Автореферат розісланий “15”вересня1999 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Гайнічеру О.І. АНОТАЦІЯ Остапенко Л.М. “Щоденник письменника” ф.М. Достоєвського в його художньому світі: пошуки пророчого слова. Дисертація присвячена дослідженню “Щоденника письменника” Ф.М. Достоєвського як важливого факту “творчої поведінки” автора. Матеріали “Щоденника” розглядаються з точки зору формування літератури з переважаючим значенням “ігрового” слова. Розкривається динаміка трансформацій одного із проявів ігрового первня в “Щоденнику” - “авторської маски”. АННОТАЦИЯ Остапенко Л.М. “Дневник писателя” Ф.М. Достоевского в его художественном мире: поиски пророческого слова. Концептуальность этого творческого проекта подтверждается обусловленностью эстетического и идеологического уровней функционирования “Дневника” “сверхзадачей” Достоевского, связанной с переосмыслением функциональной роли литературы как средства формирования и выражения общественной мысли. Логика изменения “авторской маски” в “Дневнике”: от парадигмы масок в издании 1873 года - к “анти”-маске в “Дневнике” 1876 и последующих лет - дает возможность рассматривать “Дневник” 1873 года как период интенсивной выработки средств воздействия на массовое сознание, экспериментов со словом, обозначения приоритетов художественной программы Достоевского и этап его самопрезентации. Образ Достоєвського як особистості і як митця став легендарним вже для його сучасників і був доповнений багатьма міфами у XX столітті. Іванов, М. Бердяєв, Л. Шестов) в значній мірі вплинула на характер літературознавчих досліджень, де вказаний підхід одержав подальше обгрунтування і розвиток (праці В.В.Виноградова, М.М.Бахтіна, Г.М.Фрідлендера, Б.І. Бурсова, В.М. Захарова та ін.). З цього погляду, доцільним і продуктивним видається звернення до одного з найбільш суперечливих творчих проектів Достоєвського - “Щоденника письменника”, що став своєрідною домінантою художньої, філософської, духовної рефлексії Достоєвського впродовж останніх (1873-1881) років його життя. Поновлена увага до “Щоденника” лише за останні тридцять років спричинила появу низки робіт, що торкаються передумов та історії його створення (дослідження І.Л.Волгіна, Л.М.Розенблюм), своєрідності жанрової природи твору (студії А.В.Денисової, В.М.Захарова, О.М. Калениченко), відображення світоглядних настанов Достоєвського у “Щоденнику” в співвідношенні з історико-культурним контекстом (праці О.В.Білого, Ю.Ф.Кудрявцева, М.І. Пруцкова).