Виявлення й аналіз взаємозв’язку "Саксонського зерцала" та римського імператорського права. Характеристика особливостей римського права середньовічного типу, що ґрунтується на упорядкуванні, яке здійснив імператор Східної Римської імперії Юстиніан І.
Аннотация к работе
Львівський національний університет імені Івана Франка „Саксонське зерцало” - різновид імператорського права Г. Гуменюк вул. Університетська, 1, 79000 Львів, Україна Анотація У статті розкрито взаємозв’язок „Саксонського зерцала” та римського імператорського права. Потрібно вказати на дещо перебільшене за своєю суттю ототожнення даного збірника звичаєвого права (судебника) з римським (імператорським) правом [1, c. Варто глибше дослідити та оцінити юридичне тлумачення „Саксонського зерцала” як різновиду імператорського права, яке виконав Йоганн фон Бух. Місто Маґдебург як столиця Священної Римської Імперії загалом пов’язане з „Саксонським зерцалом” та його автором Етке фон Репповим, який написав цей збірник звичаєвого права між 1220 та 1235 рр. у місцевості поблизу східного передгір’я Гарцу. Протягом ХІІІ ст. Римське право середньовічного типу, ґрунтується на упорядкуванні, яке здійснив імператор Східної Римської імперії Юстиніан І (527-565 рр.) у рамках широкомасштабних реформ. У 533 р. імператор затвердив його як підручник для здобувачів юридичної освіти, надавши йому цим самим юридичної сили. В тексті прологу йдеться про те, що це право бере свій початок від християнських „королів” Костянтина і Карла, де маються на увазі римський імператор Костянтин Великий (306-337 роки) та імператор франків Карл Великий (768-814роки): „[…] unde ok kerstene koninge gesat hebben: Constantin unde Karl, an den Sassen lantnoch sines rechten tut ” (Textus prologi). Чого аж ніяк не можна сказати про Карла Великого, який посприяв формуванню самосвідомості саксонців в часи Середньовіччя.