Зростання популярності реляційного жанру в Речі Посполитій. Аналіз анонімної французької реляції про татарський набіг на Україну 1589 року, яка містить чимало деталей з історії кримських татар, українців і поляків. Інформація про набіг в інших джерелах.
Аннотация к работе
«РОЗГРОМ ТАТАР І ТУРКІВ...» (ПАРИЖ, 1590): АНОНІМНА «МІЖНАРОДНА» РЕЛЯЦІЯ ПРО ТАТАРСЬКИЙ НАБІГ 1589 Р. Вирський Дмитро Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Стаття присвячена анонімній французькій реляції з описом татарського набігу на Україну в 1589р. Це найбільш повне джерело про подію, яке містить чимало деталей з історії кримських татар, українців і поляків. Подієву реконструкцію доповнено також і за рахунок інших наративних джерел про набіг 1589 р. татарський набіг реляція французький Ключові слова: кримські татари, українське козацтво, набіг 1589р. Крим завжди давав численні приводи поговорити про Україну. Власне, зростання популярності реляційного жанру в Речі Посполитій наприкінці ХУІ ст. сприяло більшій обізнаності з «українською» проблематикою на Заході християнської Європи. До праць такого роду належить і обійдений увагою вітчизняних історіографів анонімний опис антитатарської військової кампанії на Україні 1589 р.1 Анонім Описана тут подія мала значну європейську «пресу», вірогідно, у зв’язку із ім’ям Яна Замойського (1542-1605) - канцлера і великого гетьмана коронного, а також хвацького майстра міжнародного піару та шанувальника ще молодої тоді преси. Це останнє видання перевидав (Париж, 1859) польський патріот (родом з України) та співтворець Бібліотеки Польської в Парижі Кароль Сенкевич (1793-1860). * * * Цікавий анонімний твір має звичайну для свого часу «довгу» повну назву - «Розгром Татар і Турків, здійснений паном Яном Замойським, канцлером та великим коронним гетьманом Польщі, із винищенням великої кількості командирів та вояків з тих 75 тисяч людей, зібраних, аби пустошити Польське королівство, під проводом Беглербег-баші. Новина видана з примітками, до якої додано промову Яна Замойського, виголошену на Варшавському сеймі 1590 р., і відповідь Сигізмунда ІІІ, уперше передані по- французьки»5. Те, що це твір реляційного жанру, прямо свідчить і сама підназва основного тексту видання 1590 р. - «Розгром Татар і Турків, правдива Реляція походу та погрому татар і турків Поляками». Ті самі події досить докладно описані також у кількох хроніках - продовжувача Йоахима Бєльського, Яна-Дімітра Соліковського та Р. Ґейден- стейна6. Запорожці здійснили тоді кілька нападів на турецькі володіння. Зокрема, автор згадує про наскок на фортецю Очаків, «яку вони зруйнували і розорили та, серед інших трофеїв, привезли тридцять гармат». Зокрема С. Соловйов (а за ним і Д. Яворницький) подає під 1588 р. спочатку взяття Очакова, а потім похід морем на Крим 1500 запорожців9. Їх початковою метою був саме Гезлеві-Козлов, але коли вони дізналися, що там перебуває хан, обмежилися пустошенням вищезгаданих 17 сіл поблизу Тарханкута. Захоплення турецького корабля (під Козловим-Євпаторією) дослідник історії Запорожжя, знову за С. Соловйовим, також датує цим роком та ув’язує з цілим походом Кулаги на Козлов14 (хоча у Соловйова захоплення турецького корабля та напад Кулаги на Козлов - це два різних повідомлення з 1589 р.). До речі, інформацію про стимуляцію турками татарського походу наводив і С. 18 серпня татари «почали виходити з табору» (продовжувач Й. Бєльського та Я.-Д. Соліковський датують початок вторгнення 18.VIII.1589 р., у Р. Ґейденстейна цього дня татари уже під Львовом, у нюрнберзькій реляції - 18-го також здійснюється рух на Львів), роблячи вилазки на Львів (за продовжувачем Й. Бєльського та Я.-Д. Соліковським, татари не дійшли лише 4 милі, себто близько 30 км до Львова) та інші міста Руського воєводства.