Тематичні та структурні витоки різдвяних текстів у їх календарній приуроченості та шляхи їх проникнення в літературу. Аналіз традиційних та новаційних складових в різдвяних оповіданнях у творчості самого Ч. Діккенса та інших англійських письменників.
Аннотация к работе
Вступ Високий художній рівень класичної спадщини забезпечує невичерпність матеріалу для досліджень, але водночас накладає велику відповідальність на дослідника при його зверненні до скарбниці творів світового значення. Зокрема, існує декілька потенційних небезпек у дослідженні художнього спадку такого письменника, як Чарльз Діккенс. Можливостей дослідження окремих творів, у даному випадку Різдвяних оповідей, у якнайширшому літературному контексті щоразу збільшується: на поверхні не лише їх художня своєрідність, а й спільність у ряді вузлових моментів у живому історико-літературному процесі. Цикл Різдвяні оповіді Ч. Діккенса обрано з огляду на потенційну можливість бути візитівкою діккенсівської поетики загалом, та ще більшою мірою як знакове явище в історії різдвяного оповідання у світовій літературі. Звертаючись до вивчення поетики творів Ч. Діккенса у хронотопно-типологічних зв’язках дисертант має за мету виявити і розкрити постійно діючі закономірності, які є історично та структурно повторюваними з точки зору використання сакрального часу Різдва як однієї із жанротворчих основ; знайти задекларованим у Різдвяних оповідях Ч. Діккенса закономірностям підтвердження у багатонаціональному жанровому контексті, що тим самим стане свідченням ролі творів Ч. Діккенса в історії світової літератури. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: - окреслити тематичні та структурні витоки різдвяних текстів у їх календарній приуроченості, шляхи їх проникнення в літературу, а отже, зробити генетичну типологію Різдвяних оповідей Ч. Діккенса; - поряд із простеженням літературної традиції з’ясувати специфіку поетики і жанрової природи Різдвяних оповідей як етапного явища в історичній долі різдвяного оповідання, що відкриває нові можливості даного жанрового різновиду, формує його нову ідентичність; - відзначити традиційне (як усталене Різдвяними оповідями) та новаційне в різдвяних оповіданнях у творчості самого Ч. Діккенса та інших англійських письменників, а також у представників американської (як культурно-спорідненої) та слов’янських (відмінного культурного поля) літератур; - відштовхуючись від Різдвяних оповідей як взірця жанрового формозмісту, виявити закономірності надетнічного характеру при урахуванні індивідуальних та національних особливостей та вивести умовну систему жанрових індикаторів, що викликані зверненням до часу Різдва, наголошуючи на ролі циклу Ч. Діккенса в історико-літературному ствердженні цієї системи взаємозумовлених i взаємопов’язаних ознак. 1.