"Прослогіон" Ансельма Кентербершського як історія та пояснення принципів богопізнання: дослідження класичного середньовічного тексту в діалозі з його сучасними інтерпретаторами - Статья
Розгляд "Прослогіона" та його ключових тез з перспективи доведення буття Бога чи "онтологічного аргументу" на користь Його існування. Аналіз комплексного прочитання за допомогою концептуальної екзегези вступних і завершальних розділів "Прослогіона".
Аннотация к работе
«Прослогіон» Ансельма Кентербершського як історія та пояснення принципів богопізнання: дослідження класичного середньовічного тексту в діалозі з його сучасними інтерпретаторами Ростислав Ткаченко Анотація «Прослогіон» Ансельма Кентерберійського та його ключові тези розглядаються переважно з перспективи доведення буття Бога чи «онтологічного аргументу» на користь Його існування. Метою статті є запропонувати таке комплексне прочитання за допомогою концептуальної екзегези вступних і завершальних розділів «Прослогіона» в діялозі з такими дослідниками, як Дж. Р Еванс, Р Макмейгон, Дж. Сайр та інші. Особливою мірою така доля спіткала «Прослогіон» Ансельма. Етьєн Жільсон, наприклад, стверджує, що Ансельм пише й вибудовує свої аргументи як справжній «спекулятивний філософ», у результаті чого доведення існування Бога в «Прослогіоні» стає тріюмфом діялектики й філософського аналізу на підґрунті платонівського реалізму. На філософському чи філософсько-богословському підході до тлумачення цього тексту акцентують, зокрема, згаданий уже Жільсон, Річард Кемпбелл (Campbell), Річард Ля Круа, Томас Морріс, Джон Маренбон, Алвін Плантінґа (Plantinga), Вольфґанґ Рьод, Ґреґорі Шуфрейдер (Schufreider) та низка інших мислителів. Крім того, «Прослогіон» написано близько 1077-1078 рр., коли його автор тривалий час жив і викладав у Бекському монастирі.