Відродження й пошук (творення) нових колективних та індивідуальних "пам’ятей", загострення уваги до спогадів очевидців трагедій ХХ сторіччя – Голокосту, сталінських репресій, етнічних і політичних геноцидів. Розгляд політики пам’яті в умовах демократії.
Аннотация к работе
Подолання минулого в країнах центрально-східної Європи: основні тенденції Алла Киридон Анотація Трансформація пам’яті у постбіполярному світі неминуче призвела до відродження й пошуку (творення) нових колективних та індивідуальних пам’ятей, загострення уваги до спогадів очевидців трагедій ХХ сторіччя - Голокосту, сталінських репресій, інших етнічних і політичних геноцидів. У цьому складному просторі творення нових відносин вагомим чинником є політика пам’яті, що має характерні риси в країнах Центрально-Східної Європи. Останні десятиріччя, позначені глобалізаційними модифікаціями, труднощами трансформації посттоталітарних режимів, кардинальними зрушеннями на геополітичній мапі світу й Європи, зокрема Центрально-Східної, спричинили серйозні зміни в сприйнятті минулого країн регіону. Кожна країна має свою систему того, що німецькою мовою передається поняттями Vergangenheitsbewaltigung (подолання минулого) або Vergangenheitspolitik (політика минулого). Водночас біль пам’ятання є універсальним, попри різнохарактерність та полімозаїчність історичного розвитку держав та націй. Ю. Шаповал аналізує, як іспанці знайшли можливість примирити дві Іспанії - франкістську і республіканську [18]. Метою повідомлення є окреслення загальних тенденцій подолання минулого в країнах Центрально-Східної Європи та аналіз принципів побудови стратегій формування моделей пам’яті в системі інституційних засобів реалізації політики пам’яті.