Аналіз рецепції збірки М. Цертелєва "Опыт собрания старинных малороссийских песен" від часу її виходу у світ до початку ХХІ століття. Визначення основних причин неослабного інтересу до цієї публікації та її місця в науковому й громадському житті.
Аннотация к работе
«Опыт собрания старинных малороссийских песен» М.Цертелєва в історіографії та суспільній думці М.М. Суздаль Аналізується рецепція збірки М.Цертелєва «Опыт собрания старинных малороссийских песен» від часу її виходу у світ до початку ХХІ ст. Ключові слова: «Опыт собрания старинных малороссийских песен», Цертелєв, фольклористика, романтизм, ідеологія, малоросійська ідентичність. цертелєв малороссийский збірка рецепція У 2015 р. виповнюється 225 років від дня народження українського фольклориста, мовота літературознавця, громадського діяча Миколи Андрійовича Цертелєва (1790-1869 рр.). Як творчість, так і сама постать М.Цертелєва заслуговують на увагу сучасників, адже його життя, ніби в мініатюрі, відбиває всі колізії та перипетії історії України першої половини XIX ст. Він перебував у самому «серці» ідейно-інтелектуальних рухів Росії й України. Зокрема, Микола I особисто дякував йому за бездоганну службу, Д.Трощинський відгукувався про князя як про гідну й талановиту людину, М.Максимович радився з ним, ділився своїми творчими планами, О.Пушкін у листах переказував йому вітання, В.Жуковський виявляв до нього свою прихильність, Ґ.Державін запрошував до себе на гостини, І.Дмитрієв надавав матеріальну допомогу для завершення навчання, Д.Хвостов у скрутні для князя часи надавав йому всіляке сприяння тощо. Наче пророчими для діяча стали слова П.Куліша: «Ледь чи князь Цертелєв і пп. Максимович, Срезневський, Лукашевич і Метлинський (тут і далі курсив мій М.С.) будуть так довго жити в літературних переказах за своїми творами, як за записаними і виданими ними народними піснями» . і дійсно, побачивши світ 1819 р., відтоді й до сьогодні ця публікація викликає інтерес науковців. Для самого М.Цертелєва «Опыт собрания.» став перепусткою до інтелектуального товариства російської столиці, сприяючи формуванню мапи культурно-службових зв’язків. (С.С.Уваров - М.С.) отримав від Срезневського примірник пісень і звернувся до мене з бажанням бачити мою думку про них в “Журналі просвіти”, так само, як і про здійснені до нього видання - Твоє та Цертелєва.