"Нова біографічна історія" в контексті історії науки. Причини поширення жанру біоісторіографії на сучасному етапі, пов’язані з антропологізацією історії та самої історичної науки. Сутність перспективної стратегії сучасного біографічного дослідження.
Аннотация к работе
«Нова біографічна історія» як метод На зламі століть найстаріший жанр історієписання - біографічний, - зазнавши чимало метаморфоз та змін від Плутарха до наших днів, переживає справжній підйом. Біографія, що виникає за часів Античності, через християнську агіографію та життєписи Ренесансу, у добу Модерну перетворюється на особливий жанр. До речі, біографічний жанр зазвичай сприймається наче посередній між мистецтвом та наукою. Біографічний метод передбачає реконструкцію певного життєвого сценарію та соціального середовища конкретної епохи через поєднання людина / події; особистість / історія; приватне / публічне; індивідуальне / суспільне тощо. Біоісторіографія - традиційна модель, орієнтована на вивчення творчої біографії історика у контексті стану науки, а сам термін поширюється з 1970 - х рр. (Т. Попова, Н. Єфрємєнков). Концепт «інтелектуальна біографія» входить до вжитку українських істориків з 1990-х рр. Сенс його ширший за біоісторіографію, адже містить біографію інтелектуала-вченого, філософа, економіста, політичного діяча тощо.