Використання модних слів сучасної російської мови як необхідного компоненту російського мовлення. Характерні компоненти мовної моди, її змістова суть. Параметри поняття модного слова. Словотвірні механізми, процес входження слів до розряду модних.
Аннотация к работе
Дніпропетровський національний університет УДК 811.161.1:81’373.48 “Модні” слова в сучасній російській мові (на матеріалі тлумачних словників і мовленнєвої практики мас-медіа кінця ХХ - початку ХХІ ст.) Спеціальність - 10.02.02 - російська мова Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Бічай Юлія Валеріївна Дніпропетровськ 2003 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор СТОЛЯРОВА Любов Прохорівна, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри лінгвістичної підготовки іноземців Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ІВАНОВА Людмила Петрівна, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра російської мови, кандидат філологічних наук, доцент ЗІРКА Віра Василівна, Дніпропетровське відділення Центру наукових досліджень і викладання іноземних мов НАН України, завідувач кафедри іноземних мов Провідна установа: Інститут філології, Київський Національний університет ім. Т.Г. Шевченка, кафедра російської мови, Міністерство освіти і науки України, м. Київ Захист відбудеться 6 червня 2003 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13, корп. 1, філологічний факультет, ауд. 804. Автореферат розісланий 5 травня 2003 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук, доцент М.С. Ковальчук словотвірний модний російський ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Кожна епоха має певний набір слів, для яких характерне широке і різноманітне вживання, вони стають “модними”, “знаковими” словами. Відмова від колишніх соціальних, економічних, політичних і духовних основ значно прискорила, вивела на поверхню еволюційно підготовлені процеси в мові і насамперед у її словниковому складі, який у кінці ХХ - на початку ХХІ століття переживає неологічний бум. Мода є граничне виявлення смаку, більш індивідуальне, недовговічне, таке, що впадає в очі, викликає роздратування у старшої, консервативної частини суспільства (В.Г.Костомаров). Мовна розкутість стала модною, вона протиставляється прийнятим літературним канонам (що робить її надто привабливою) і проникає у писемне мовлення. Модні слова - це специфічний і пізнаваний шар лексики, що містить слова іншомовні і стилістично обмежені, які відрізняються незвичайністю звучання і семантики, високою частотою використання, тобто такі, що перебувають у фокусі загостреної мовленнєвої уваги сучасної людини. Згадка про них зустрічається лише в описі надзвичайно активного процесу запозичення іншомовних слів та використання слів нелітературних сфер (Н.С. Валгіна, О.В. Какоріна, В.Г. Костомаров, Л.П .Крисін та ін.). Завдання, спрямовані на досягнення поставленої мети, ми вбачаємо у таких основних питаннях, які розглядаються у дисертації: подати основні характерні компоненти мовної моди і уточнити її змістову суть; виділити набір параметрів, за якими виділяється модне слово, і обґрунтувати логіку поняття модного слова; описати словотвірний механізм модних слів; показати процес входження слів до розряду модних; - описати особливості функціонування модних слів у мовленнєвій практиці мас-медіа. Основою інтерпретації модних слів є мова засобів масової інформації (газети за 2000 - 2003 рр. - “Комсомольская правда”, “Аргументы и факты”, “Сегодня”, “Факты”, “Московский комсомолец”, “Теленеделя” та ін.; різноманітні телепрограми - Интер - “Подробности”, Новости 11 канала, “Борис Ноткин приглашает”,”Без протокола” та ін.; радіо “Шансон” та ін.), яка найбільш чітко й оперативно відображає зміни, що відбуваються на всіх рівнях мови сьогодні. Основна особливість її в тому, що вона являє собою чіткий фіксований зв’язок елементів, передбачає певну структуру, яка відображає внутрішні, суттєві відношення реальності (І.Т. Вепрева, А.Б. Гофман, О.В. Клепач). Культурна семантика сучасності (термін М.І.Толстого), тобто власне “модність” визначається практикою і престижем цієї практики. Поряд з активним запозиченням слів, яскравою, але не такою несподіваною для сучасної мовної ситуації рисою є “розгерметизація” слів (В.С.Єлистратов).