Особливості художнього мислення автора у романі "Гори говорять!" крізь призму історіософських і ментальних чинників. Синтез реалістичного моделювання історичної дійсності й осмислення психологічних деформацій українця у складних політичних зламах.
Аннотация к работе
УДК 883.3 (045) «Ментальне поле» і феномен «української душі» у романі «Гори говорять!» Уласа Самчука Світлана Бородіца, кандидат філологічних наук, доцент Леся Вашків, кандидат філологічних наук, доцент У статті аналізуються особливості художнього мислення автора у романі «Гори говорять!» крізь призму історіософських і ментальних чинників, зокрема синтез реалістичного моделювання історичної дійсності й осмислення психологічних деформацій українця у складних політичних, соціальних, духовних зламах ХХ ст. Ці питання актуалізує західноукраїнський прозаїк У. Самчук у романі «Гори говорять!» (Чернівці, 1934), поєднавши реалістичний спосіб соціального спостереження із майстерним зображенням психологічних проблем людини у складних політичних, соціальних, духовних ситуаціях ХХ ст. «Гори говорять!» витлумачують події у Закарпатті початку ХХ ст. з нової історичної позиції: «не як периферійні, маргінальні, у вузькому, провінційному розумінні» (А. Власенко-Бойцун), а в контексті визначних подій української і світової історії.