Дослідження київської частини візиту прем’єр-міністра Канади Трюдо. Перебіг офіційних зустрічей в українській столиці та їхнє висвітлення у радянській та канадській пресі. Суспільний резонанс від висловлювань Трюдо щодо проблеми дотримання прав людини.
Аннотация к работе
«Мій приїзд є виявом вдячності Канади»: до історії відвідин Києва канадським прем’єр-міністром П. Трюдо у травні 1971 р. міністр трюдо радянський Якщо у міжвоєнний період Канада і СРСР, за образним висловом дослідника Лейґа Сарті, «не помічали один одного», то після завершення Другої світової війни відносини між сусідніми країнами дещо активізувалися, хоча залишалися достатньо обмеженими1. Проте зневага Москви до суверенітету інших країн (Угорщина 1956 р., Чехословаччина 1968 р. тощо), в поєднанні з перманентним порушенням прав людини всередині самого Радянського Союзу, робили канадсько-радянську співпрацю відверто проблемною4. Південного сусіда канадський прем’єр-міністр розглядав як потенційну небезпеку для національної ідентичності своєї країни «у культурному, економічному і… військовому плані»9. 5 листопада 1968 р. 9-й Конґрес українців Канади скерував прем’єр-міністрові П. Трюдо резолюцію, у якій рекомендував йому засудити «політику поневолення народів СРСР» і застановитися над «зірванням дипломатичних, культурних і торговельних зв’язків з СРСР, з уваги на поневолення Москвою інших народів, включно з Україною»15. На таку відвертість канадська україномовна газета «Гомін України» обурливо відреагувала: «Радимо месьє Трюдо познайомитися з совєтською системою виправно - трудових колоній, домів для божевільних, тюрем, русифікації освіти, економічної експлуатації і т.д., і т.д.