"Мішеневі" та "немішеневі" цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах осіб, які зазнали впливу іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС - Автореферат
Визначення закономірностей впливу іонізуючого випромінювання на структури соматичних клітин людини в різні строки після аварії на Чорнобильській АЕС. Обґрунтування цитогенетичних критеріїв оцінки нестабільності геному для формування "груп ризику".
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ” АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук „Мішеневі” та „немішеневі” цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах осіб, які зазнали впливу іонізуючої радіації внаслідок аварії на чорнобильській АЕС ДИБСЬКИЙ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ УДК: 575.001.8:616-053.7/8:616-001.28 03.00.15 - генетика Київ - 2010 Дисертацією є рукопис. Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Пілінська Марія Андріївна, ДУ „Науковий центр радіаційної медицини АМН України”, завідувач лабораторії цитогенетики, відділу медичної генетики, м. Київ. Р.Є.Кавецького НАН України, провідний науковий співробітник відділу радіобіології і екології, м. Аварія на Чорнобильській АЕС значно ускладнила екологічну ситуацію в Україні та на тлі вже існуючого техногенного забруднення сприяла розширенню контакту населення з одним із найпотужніших універсальних мутагенів - іонізуючим випромінюванням (ІВ), яке індукує пошкодження геному в усіх живих організмів, включаючи людину [Д. М. Гродзинський, 2000; В. Г. Бебешко та ін., 2007]. Не виключено, що цей феномен може бути наслідком радіоіндукованої дестабілізації геному людини, яка на цитогенетичному рівні проявлялася підвищеною частотою аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові опромінених осіб [Н. П. Бочков, 2002; М. А. Пілінська та ін., 2007; Є. І. Степанова та ін., 2002], а також посиленням чутливості геному соматичних клітин до дії інших мутагенів фізичної та хімічної природи [И. И. Пелевина, 2000; Л. Р.Педан, М. А. Пілінська, 2004]. Науковим дослідженням, присвяченим вивченню частоти та спектру хромосомних аберацій у осіб, які брали участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (особливо в 1986 р.), або мешкали на радіаційно забруднених територіях, присвячено достатньо робіт [Pilinskaya, 1996; М. А. Пилинская и др., 1995; Э. А. Дёмина и др., 2000, 2003; А. В. Севанькаев и др., 2000, 2003; Н. П. Бочков, 1996, 2002]. Тому у віддалені строки після променевого ураження людини особливої актуальності набуває не тільки дослідження закономірностей зберігання та елімінації мішеневих цитогенетичних ефектів, але й розробка нових методичних підходів до виявлення та оцінки немішеневих цитогенетичних ефектів, провідним компонентом яких є саме різні форми хромосомної нестабільності. Виконана дисертація є фрагментом науково-дослідних робіт Інституту експериментальної радіології ДУ „Науковий центр радіаційної медицини АМН України”: „Використання генетичних методів досліджень для оцінки доз опромінення осіб, які зазнали впливу радіації в зв’язку з аварією на ЧАЕС ” (1993-1995 рр.), № держреєстрації 0193V032306 (виконавець теми); „Вивчення структури і стабільності генетичного апарату соматичних клiтин людини в звязку з дією факторiв Чорнобильської аварії” (1993 - 1995рр.), № держреєстрації VА01002905Р (виконавець теми); „Цитогенетичне обстеження осіб, перехворівших на гостру променеву хворобу, за допомогою нового перспективного методу дослiдження геному людини - FISH. Вивчення реакцiї хромосомного апарату на додаткове мутагенне навантаження in vitro; оцiнка мiжiндивiдуальної чутливостi до дiї мутагенних факторiв” (1997-2000 рр.), № держреєстрації 0198U004902 (відповідальний виконавець теми); „Особливостi пошкодження лiмфоцитiв периферичної кровi людини на клiтинному та хромосомному рiвнях у вiддаленi строки пiсля Чорнобильської аварiї” (2000-2002 рр.), № держреєстрації 0100U002771 (відповідальний виконавець теми); „Дослідити стабільність хромосомного апарату та функціональні резерви тиреоїдної системи у нащадків батьків, опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи” (2003-2005 рр.), № держреєстрації 0103U001414 (відповідальний виконавець теми); „Дослідження прихованої хромосомної нестабільності, індукованої факторами Чорнобильської аварії, за чутливістю лімфоцитів периферичної крові постраждалих осіб до тестуючої мутагенної дії блеоміцину” (2006-2008 рр.), № держреєстрації 0106U002356 (відповідальний виконавець теми). Визначити частоту нестабільних хромосомних аберацій у осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінювання в діапазоні доз від 460 до 5000 мГр внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та перенесли гостру променеву хворобу (ГПХ) різного ступеня тяжкості. 2. Визначити частоту нестабільних хромосомних аберацій у дітей, які мешкали на радіоактивно забруднених територіях, де щільність забруднення грунту радіонуклідом 137Cs коливалася в межах від 350,0 до 960,0 кБк/м2. 4. Дослідити динаміку частот нестабільних хромосомних аберацій з плином часу у осіб, які перенесли ГПХ внаслідок аварії на ЧАЕС, та дітей, які мешкали на радіоактивно забруднених територіях. 5. Дослідити рівень стабільних хромосомних аберацій в осіб, які перенесли ГПХ, та у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за допомогою методу “FISH-WCP”. 6. Провести розрахунки доз опромінення в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та осіб, які перенесли ГПХ, за результатами цитогенетичного аналізу з використанням мет