Дослідження стану радянського кінематографу, умови режисерської праці на матеріалах листування, лекцій, виступів українського режисера радянського періоду О. Довженка. Вплив радянської системи на процес створення фільмів на базі біографії Довженка.
Аннотация к работе
Міг би працювати сто літ, коли б не заважали...”: О. Довженко і радянський кінематограф Про одного з титанів української творчої інтелігенції - Олександра Петровича Довженка написано багато наукової літератури, його життєва й творча біографії, теоретична та практична спадщина в галузі літератури, художнього мистецтва, кіно були обєктами численних розвідок як в радянській, так і незалежній Україні. Як митець він ніколи не міг дихати на повні груди і це мало неабиякий вплив не лише на створені ним кінофільми, а й особисто на режисера. Ми погоджуємося з етапами розробки довженківської проблематики, характерних для вітчизняної наукової думки, що виділені Г. Магузою: - 1928 - кін. До речі, нещодавно історіографічна скарбничка поповнилася новою працею В. Агеєвої та С. Тримбача “Довженко без гриму: листи, спогади, архівні знахідки” [7], в якій біографія Олександра Петровича подається в новому світлі, зокрема, в книзі представлена любовна епістолярія, спомини Ю. Солнцевої, а також характеризуються відносини О. Довженка з Й. Сталіним, М. Хрущовим і т.д. За матеріалами приватного листування відомо, що до таких людей належав один з близьких друзів - Іван Опанасович Соколянський.