Систематизація, структурна диференціація та класифікація фреймових структур, які представляють комплекс "Людина і Природа" у творах німецького і англійського авторів. Аналіз функціонування лексичних одиниць, що репрезентують термінальні елементи фреймів.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА УДК 811.11’22-116:004.823 “ЛЮДИНА і ПРИРОДА” У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді) Спеціальність 10.02.04 - германські мови АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук КОЗАК СОФІЯ ВЕНІАМІНІВНА Одеса - 2007 Дисертацією є рукопис. Захист відбудеться „28” вересня 2007 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058 м. Одеса, Французький бульвар, 24 / 26, ауд. У цьому аспекті плідною виявляється взаємодія комунікативної, когнітивної та функціональної лінгвістики, кожна з яких становить окрему наукову галузь, ставить характерні цілі й завдання, пропонує відповідні моделі їх реалізації. З позицій синтезу зазначених напрямів передбачаємо, що досліджуване у роботі явище - фреймова організація літературно-художнього дискурсу - містить різні, проте скорельовані аспекти у його мовній системі, характеризується антропоцентричним спрямуванням, тісним зв’язком з ментальними процесами у комунікативній діяльності людини. Фрейм - явище, яке викликає суперечливі тлумачення. Автори концепцій, пов’язаних із дослідженням фреймів, розглядають їх під різним кутом зору, з індивідуальної перспективи, пропонуючи різні тлумачення, а подекуди й інші назви: фрейми кваліфікують як структури даних для представлення стереотипної ситуації (М. Мінський), як системи концептів (Ч. Філлмор), як сконцентровані навколо певної тематики тексти комп’ютерної мови (Е. Чарняк), як стереотипні ситуації (Ван Дейк) або як глобальні зразки, що містять загальні знання про певний центральний концепт (Р. де Боґранд, В. Дреслер). Однак проблема функціонування фреймових структур у текстолінгвістиці, зокрема у літературно-художньому дискурсі залишається відкритою й потребує подальших досліджень. Метою дисертаційної роботи є систематизація, структурна диференціація та класифікація фреймових структур, які представляють фреймовий комплекс ‘Людина і Природа’ у творах німецького та англійського авторів, а також аналіз функціонування лексичних одиниць, що репрезентують термінальні елементи фреймів ‘Людина’ і ‘Природа’. Зображення побуту, довкілля та внутрішнього світу людини через категорії „природного” єднає обох письменників, у творчості яких центральне місце посідає тема сільського життя, що створює підґрунтя для глибокого й різнобічного дослідження структур ‘Людина і Природа’ .