Розгляд наукової праці в галузі археології Вадима Щербаківського, Льва Чикаленка та Івана Борковського під час еміграції. Дослідження братів Щербаківських "Українське мистецтво", у додатках до якого опубліковано праці з історії української архітектури.
Аннотация к работе
Людмила Пекарська Лариса Федорова Вадим Щербаківський належить до тих представників української науки, які в довоєнний період вимушені були емігрувати в Європу, оскільки з встановленням радянської влади гуманітарні дослідження стали ідеологічно заангажованими, були поставлені під ідеологічний контроль комуністичної партії, а історична наука стала політикою, перекинутою в минуле. Емігранти створили у Відні, Празі, Мюнхені та інших європейських містах видавничі, навчальні, наукові центри й товариства, продовживши в них свої українознавчі студії. їхні імена, науковий доробок, громадсько-культурна діяльність тривалий час були викреслені з історії України. Вона побудована на раніше засекреченому фонді Українського Вільного Університету празького періоду його функціонування (1922-1945 рр.), що зберігається в Центральному державному історичному архіві Україні в м. Київ. Автор детально висвітлив життєвий шлях і наукові здобутки вченого до 1945 р. - часу його переїзду до Мюнхена, зауваживши, що відомості про мюнхенський період діяльності (1945-1951 рр.) містить архів Українського Вільного Університету, документи якого не вдалося вивчити. У книзі опубліковано декілька мистецтвознавчих праць, вступну лекцію з археології і бібліографію основних праць Вадима Щербаківського. 2007 р. журнал Пам’ятки України: історія та культура презентував ще одну розвідку В. Ульяновського, в якій розглядається ставлення сучасників до Вадима Михайловича. Частина архіву професора Українського Вільного Університету Щербаківського залишилася в Чехії і зберігається тепер у Центральному державному архіві в Празі, де створено спеціальний фонд Український музей в Празі. У 1994 р. у Полтаві, де Вадим Михайлович працював близько 10 років, було видано його спогади Український університет у Полтаві, які стосуються маловивченої сторінки історії національної вищої освіти, підготовлені до видання Олександром Супруненком. Т. Шевченка Союзу Українців у Великій Британії (в Лондоні) зберігається значний за обсягом архів вченого. У 1903 р. у складі хору Миколи Лисенка Вадим Щербаківський брав участь у відкритті пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві, де познайомився з архітектором і художником Василем Кричевським. Професори були розкидані по всій Німеччині, тому Вадим Щербаківський (а йому було вже майже 70 років) об’їздив у товарних вагонах табори інтернованих, місця, де проживали викладачі та студенти УВУ. Вперше ця ідея прозвучала на засіданні Ради СУБу 25-26 листопада 1950 р. Рада ухвалила спробувати стягнути до Англії 5-10 науковців, попередньо їх перевіривши, списатися з ними, доручити Президії реалізувати цей план з тим, що СУБ зобов’язується дати їм утримання і помешкання.