Трактування та особливість уявлень про походження українського козацтва. Зміни козацької ідентичності в добу відділення частини козацької території від Речі Посполитої та укладення союзу Гетьманщини з Російською державою. Хозарська та сарматська теорії.
Аннотация к работе
«ХОЗАРСЬКИЙ СЛІД» В ІСТОРІЇ КОЗАЦТВА: ДО ПИТАННЯ ПРО ЗМІНУ УЯВЛЕНЬ НА ЗЛАМІ ЕПОХ (НА ОСНОВІ ДЖЕРЕЛ РАННЬОГО МОДЕРНОГО ПЕРІОДУ) Людмила Новікова У даній статті приділяється увага особливостям уявлень про походження українського козацтва (або назви “козак”) та так званого “козацького народу”, які були поширені в XVII - XVIII ст. й переживали еволюцію внаслідок різких змін в історії українського суспільства, а також, ймовірно, у результаті переходу у XVIII ст. до наукового дослідження історії самих хозарів. З’ясовано, що хозарська версія походження українського козацтва знаходить поширення в умовах зміни козацької ідентичності в добу відділення частини козацької території від Речі Посполитої та укладення союзу Гетьманщини з Російською державою з наступною поступовою фактичною інкорпорацією до її складу. Використовувався констатуючий підхід, що існує хозарська теорія походження козацтва (у В. Голобуцького, який вважав, що початок цій теорії дав Г. Грабянка, але і цей момент вимагає перегляду). При написанні статті були використані джерела писемного характеру, серед яких літературні твори (І. Галятовського, Л. Барановича, С. Дівовича), пам’ятки історіографічної думки (Густинський літопис, так звані козацько- старшинські літописи Г.Грабянки, С. Величка, твори П. Симоновського, О. Рігельмана, Ф. П. Звертає на себе увагу те, що в Густинському літописі походження козаків не пояснюється етнічним родоводом, а отже, не вказується на давні народи, які могли бути пращурами “козацького народу».