"Итальянские новеллы" та повість "Микеланджело" Д.С. Мережковського: стилізація, міфопоетика, інтертекст - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук “Итальянские новеллы” та повість “микеланджело” д.с. мережковського: стилізація, міфопоетика, інтертекст Вальченко Інна Вікторівна 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Творча спадщина Д.С. Мережковського - одного із засновників російського модернізму - за останні два десятиріччя усвідомлюється як неординарне явище літератури “срібного віку”, що викликає все більший дослідницький інтерес. Увага літературознавців на початковому етапі вивчення творчості письменника зосередилась на трилогії романів-міфів “Христос и Антихрист” (1895-1904) та ліриці Мережковського, пізніше об’єктом дослідження стала його драматургія. У поле зору науковців потрапили також теоретичні та літературно-критичні роботи Мережковського - “О причинах упадка и о новых течениях современной русской литературы” (1893), “Вечные спутники” (1897), “Л. Толстой и Достоевский” (1901) та інші. Мала проза Мережковського - цикл “Итальянские новеллы” (1895-1897) та повість “Микеланджело” (1902) до цього часу не привертали уваги дослідників. Праця над “Итальянскими новеллами” та їх публікація співпадала з роботою Мережковського над другою частиною трилогії “Христос и Антихрист” - романом-міфом “Леонардо да Винчи”, а робота над повістю “Микеланджело” велася водночас зі створенням фундаментального та концептуально важливого твору “Л. Толстой и Достоевский”. Усе це зумовлює актуальність вивчення “Итальянских новелл” та повісті “Микеланджело” як невід’ємної складової “тексту” Мережковського та російської прози кінця XIX - початку XX століття. Для досягнення цієї мети слід вирішити такі завдання: – визначити та обґрунтувати стратегію дослідження; – здійснити аналіз поетики творів, що входять до складу циклу “Итальянские новеллы” та повісті “Микеланджело”; – виявити передтексти “Итальянских новелл” та “Микеланджело”; – схарактеризувати різновиди інтертексту та дослідити його функції в “Итальянских новеллах” та повісті “Микеланджело”; – проаналізувати особливості та функції міфопоетики у новелах та повісті Мережковського; – дослідити специфіку та функції стилізації в “Итальянских новеллах” та “Микеланджело”; – схарактеризувати особливості жанрової структури творів, що входять до циклу “Итальянские новеллы”, циклу в цілому, а також повісті “Микеланджело”; – на всіх етапах дослідження вказані твори розглянути у контексті трилогії “Христос и Антихрист”, збірки статей “Вечные спутники”, книги “Л. Толстой и Достоевский”, поезії Мережковського 1890-х років, а також творчості символістів названого періоду; – визначити зв’язок між повістю “Микеланджело” та біографічною прозою Мережковського емігрантського періоду, перш за все книгою “Данте”; – з’ясувати місце та роль новелістики і повісті у творчості Мережковського 1890 - 1900 років, а також у російській літературі кінця XIX - початку XX століття. Виявлено і схарактеризовано їхні художні особливості, запропонована інтерпретація закладеної в них авторської концепції; – визначено ряд передтекстів новел та повісті “Микеланджело”, які належать до російського та європейського фольклору (казки та паремії), античної літератури (Овідій), літератури епохи Відродження (Данте, Боккаччо, Луіджи Аламані, Банделло, Саккетті, Вазарі, Страпарола, Шекспір, Сервантес), бароко (Кальдерон), романтизму (Е. Визначено також напрямки та стилі живопису різних епох, що виконували у новелах Мережковського функції інтертексту або зразків для стилізації (від полотен Філіппо Ліппі та Леонардо да Вінчі до Ель Греко); – схарактеризовано особливості та функції автоінтертексту у новелістиці та повісті Мережковського, у тому числі функціювання символічних та міфопоетичних мотивів (любові, смерті, обручки, нитки, прялки та ін.); – доведено неоміфологічну природу циклу “Итальянские новеллы” та повісті “Микеланджело”, їх тісний зв’язок з романом-міфом “Леонардо да Винчи”; – продемонстровано функції іронії та інших форм сміхового начала у “Итальянских новеллах”; – схарактеризовано жанрову своєрідність новел та повісті Мережковського, модифікованих у руслі пошуків російської літератури межі століть.