Аналіз допозитивістського етапу філософії науки. Дослідження гносеологічних проблем наукової діяльності філософів. Вивчення творчості видатних німецьких мислителів І. Канта, Й. Фіхте та Ф. Шеллінга. Історико-філософський аналіз еволюції філософії науки.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Спеціальність 09.00.05 - історія філософії Допозитивістський етап філософії науки (історико-філософський аналіз) Руденко Ольга Валентинівна Київ 2004 Дисертацією є рукопис. До складу філософського знання завжди - і в античності, й у Середньовіччі, й у Новий і новітній час - входило те, що називається науковченням, тобто вченням про мету, структуру, функції, методи, процедури, способи дослідження й визначення наукового знання. Знаковими віхами в історії філософії науки можна вважати концепцію діалектичного й аподиктичного знання Аристотеля, яка передбачила багато положень сучасної філософії науки; гносеологію та методологію Нового часу; філософію І.Канта, яка не тільки окреслила границі можливості науки, а стала підґрунтям виникнення філософії науки як самостійної галузі філософського знання; науковчення Й.Фіхте; натурфілософію та систему трансцендентального ідеалізму Ф.Шеллінга. Серед цих досліджень потрібно, насамперед, назвати праці Л.Абрамяна, Н.Автономової, В.Асмуса, К.Бакрадзе, І.Бичка, О.Богомолова, М.Булатова, М.Бура, М.Вахтоміна, Б.Вишеславцева, В.Вундта, П.Гайденко, В.Горського, О.Грязнова, А.Гулиги, Г.Іррліца, В.Кузнєцова, Ю.Кушакова, В.Лазарєва, В.Ляха, І.Огородника, Т.Ойзермана, А.Судакова, Є.Причепія, К.Фішера, В.Хьосле, В.Шинкарука, В.Якобса та ін. І хоча більшість їх праць не присвячена безпосередньо виявленню філософсько-наукової компоненти аналізу самих філософських учень, вони тією чи іншою мірою зачіпають ці проблеми. Й хоча їх наукові доробки дозволили багато в чому визначитись із предметним полем філософії науки, вичленити основні етапи її розвитку, але проблеми саме допозитивістського етапу залишилися майже поза увагою. Проаналізувавши існуючі погляди на періодизацію філософії науки, вважаємо найбільш прийнятною запропоновану українським дослідником В.Лук’янцем.