Осмислення проблеми месіанських мотивів у творчості І. Франка як своєрідного розвитку романтичної месіанської традиції А. Міцкевича, Ю. Словацького, З. Красінського, Т. Шевченка і П. Куліша. Колективно-індивідуальний та національний мотив творів Франка.
Аннотация к работе
Стаття на тему: «...До найтяжчого бою за правду й волю милу ти поведеш народи...»: месіанські мотиви у творчості Івана Франка та польських «трьох пророків» Виконав: Євген Нахлік Крізь призму чотирьох типів месіанізму (за Ніколаєм Бердяєвим) уперше осмислено проблему месіанських мотивів у творчості Івана Франка як своєрідний розвиток романтичної месіанської традиції Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Зигмунта Красінського, Тараса Шевченка і Пантелеймона Куліша. Позитивіст і неоромантик, Франко від колективного та універсального месіанізму (в «Каменярах»), національного з виходом на інтернаціональну перспективу (у «Пісні будущини») перейшов до месіанізму колективно-індивідуального та національного (у «Великих роковинах»), особового та селянсько-національного (у «Похороні»), відтак до особового й загальнонаціонального (у поемі «Мойсей»).