"Декомунізація" в публічній площині українського інформаційного простору. Європейська практика засудження комуністичних злочинів. Функціональні експлікації дискурсу "декомунізації". Обмеження свободи слова в українських засобах масової інформації.
Аннотация к работе
«Декомунізація» як риторичний дискурс та джерело формування амбівалентних смислів у сучасному інформаційному просторі України Хітрова Тетяна, канд. філол. наук, доц., Запорізький національний технічний університет, вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, Україна, 69002 Досліджується дискурс «декомунізації» в публічній площині сучасного українського інформаційного простору. Його риторична домінанта репрезентована комунікаційними стратегіями прихильників та опонентів пакету так званих «історичних законів». Окремої уваги приділено питанню декомунізації медіасектора, акцентовано на дискусійних аспектах у тлумаченні законодавчих норм «очищення» від комуністично-радянської символіки. Досліджено функціональні експлікації дискурсу «декомунізації» у медіа, зокрема у межах подієвого контенту, соціального змісту проблеми, предметно-змістової аргументації, контекстуалізації та міфологізації наративу. Ключевыеслова:декоммунизация,дискурс,контент,контекстуализация,коммуникационные стратегии, медиа, публицистическая дискуссия. декомунізація публічний інформація український Інтенсивне обговорення української спроби декомунізації на сьогодні набуло статусу медіатренду і, власне, торкається й самих ЗМІ, очищення публічного простору загалом, зміни формату комунікації у межах гібридної «українсько-радянської» моделі. Ухвалений 9 квітня 2015 року Верховною Радою України «декомунізаційний пакет» законів, у яких ідеться про визнання державою борців за незалежність України у ХХ столітті, відкриття архівів радянських репресивних органів, засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів та увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, спричинив широкий суспільний резонанс у публічному просторі, став інформаційно-акумуляційним фактором виокремлення самостійного публіцистичного дискурсу «декомунізації». Наразі медійний дискурс «декомунізації» можемо обґрунтувати як сукупність позицій та точок споглядань, обґрунтованих функціональними імплікаціями концепту «пам’ять» ініціаторами, прихильниками та опонентами «історичних законів».