"Божественна комедія" Данте - Реферат

Реферат на тему: “Божественна комедія” Данте План Вступ 1. Жанрова особливість “Божественної комедії” у висвітленні дослідників 3. Структура “Божественної комедії” як відображення середньовічних представлень 4. Ренесансні складові поеми Данте Висновок Список використаної літератури божественний комедія данте середньовічний Вступ “Божественна комедія” Данте принесла поету світову славу, представляючи грандіозний філолофсько-художній синтез усієї середньовічної культури, перекидаючи від неї міст до культури Відродження. Як справедливо відзначає С.С. Мокульський, “саме як автор “Божественної комедії” Данте є в один і той самий час останнім поетом середніх століть і першим поетом нового часу. Усі протиріччя ідеології Данте, відбиті в інших його добутках, усі різноманітні аспекти його творчості як поета, філософа, ученого, публіциста злиті тут у величне, гармонічне художнє ціле”. Суперечки про поему Данте продовжувалися за всіх часів і не припинені і понині: від повного неприйняття її (Вольтер, Беттінеллі, що вважав поему неправдоподібним науковим трактатом, написаним варварською мовою) до критичного переосмислення чи навіть віднесення її до роду священних книг, зміст якої не може бути до кінця зрозумілий смертною людиною. Літературні джерела “Комедії” Більшість учених пише про сплав християнського (середньовічного) і античного шарів, зі сплаву, одержуваного з них, Данте створив свою власну міру “своєрідний камертон” на який він опирається у своєму оповіданні. Надєждін Н. П. знаходив тісний звязок з античною поезією. На його думку, про це свідчить достаток міфологічних образів і зримі предметно-почуттєві деталі, але в той же самий час відзначав “непроникний морок алегоричного містицизму” (звірі в Аді, алегоричні фігури в Чистилищі). Цікаве питання про обрання проводирем Вергілія в перших двох частинах подорожі, головна причина цього, як майже усі визнають, це спогад про VI пісню “Енеїди”, тут є присутнім свідчення таємного знання. Дуже цікаве дослідження Рене Генона, у якому говориться про ісламські корені сходження в Пекло: “…в ісламі ми зустрічаємо епізод “нічної подорожі” Мухаммеда, що так само включає сходження в інфернальні місця, а потім сходження в різні раї чи небесні сфери; визначені риси цієї “нічної подорожі” представляють з поемою Данте до такої ступені разючу подібність, що деякі дослідники хотіли в ньому бачити одне з принципових джерел натхнення поета…такі збіги аж до точних деталей не могли бути випадковими, і ми маємо підставу припустити, що Данте дійсно був натхненний значною мірою оповіданням Мухаммеда.” Ми вже згадувала про те, що “Комедія” виросла з клерикальної літератури, провансальської і куртуазної культури, “солодкого нового стилю”. Любов, що пронизує світогляд зрілого поета, народилася з юнацкій “хворобливій” любові до Беатріче, чистота і натхненність досягла повного розкриття в любові до Бога в третій частині “священної поеми”. Віктор Гюго називає Гомера і Данте “двома геніями, які ведуть суперництво”3 . Пекло Гомера і Данте продуманіші, чим у Вергілія, де замість царства мертвих простий будинок з різними потаєними ходами і, на думку А. А. Катеніна, “ у розповіді дуже холодно і майже смішно” Данте точно і чітко визначив місце свого Ада, у внутрішності земної кулі займає він величезний конус, униз звернений і сходиться в крапку в самій серцевині землі. Язичеська міфологія утратила свій первісний зміст, Вергілій уже не той, котрий був у часи Древнього Рима: “Ні, це Вергілій середньовічний, одягнений у нове звання містика, це Вергілій - маг про яке зберігся і тепер усний переказ у простому народі Італії…це Вергілій заклинатель, що знається з підземним світом, сходив у Пекло ще до пришестя Рятівника”3 Сполучення релігії і поезії дуже важливо для романтиків, для них великий художник - великий міфотворець.