Аналіз філософського осмислення тварини та її деантропологізація. Зміни в проектуванні себе та турботи про своє майбутнє, що відбулися під натиском викликів ХХ ст. Зміщення акцентів на Іншого, якого в досліджуваних літературних творах уособлює пес.
Аннотация к работе
«Босерон» Е.-Е. Шмітта і «Жуль» Д. Однак одвічним залишилось питання пошуків себе, що найчастіше могло бути реалізовано через такі концепти, як «буття - для-себе», «буття-у-собі, «буття-для-іншого» (Ж.-П. Сартр), «Я - Ти» (М. Декартівська тварина не має мислячої душі, вона не спроможна ні бажати, ні страждати, а тому перетворюється на об’єкт природничо-наукових експериментів. Відтак, у трактуванні статусу тварини ваги набули праці М. Хайдеггера, Е. Левінаса, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, Ж. Дерріди та ін.