Особливості становлення радянської історіографії "Битви за Україну" під час Другої світової війни. Дослідження багатогранних аспектів наступальних ініціатив радянських військ на теренах України в 1943-1944 р. Тенденції історіографічного процесу.
Аннотация к работе
«Битва за Україну» (1943 - 1944 рр.): історіографічна візія на тлі подій Володимир Сімперович Висвітлюються особливості зародження та становлення радянської історіографії «Битви за Україну» під час Другої світової війни. Нарівні з дослідженням загальної панорами історіографічного процесу, пов’язаного з найбільшим мілітарним конфліктом ХХ ст., надзвичайно актуальним з наукового погляду є студіювання витоків наукового осягнення теми «Битва за Україну» в контексті подієвого тла боїв на українському фасі Східного фронту. Саме на тлі подій на теренах України в 1943 - 1944 рр. у радянському історієписанні зароджується доволі специфічний історіографічний жанр - історико-публіцистичні нариси про Героїв Радянського Союзу (як правило) та праці мемуарного характеру, присвячені висвітленню певної географії боїв на теренах України [5; 6; 17; 21; 28; 29; 30; 47; 48; 55; 62; 66; 68; 69 та ін.]. Як приклад назвемо брошуру В. Гавриленка «Герой Радянського Союзу Сергій Борзенко» [20]. Українські радянські партизани захопили й утримували до підходу частин Червоної Армії 25 переправ через ріки Десна, Дніпро і Прип’ять, захопили 16 районних центрів Житомирської, Ровенської, Волинської і Кам’янець-Подільської областей» [91, 11 - 13].